UK/BG 17.28

Бгаґавад-ґı̄та̄ як вона є - ГЛАВА СІМНАДЦЯТА: Різновиди віри

BG 17.26-27 - BG 18.1

His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda

TEXT 28

аш́раддгайа̄ хутам̇ даттам̇

тапас таптам̇ кр̣там̇ ча йат

асад ітй учйате па̄ртга

на ча тат претйа но іха

Послівний переклад

аш́раддгайа̄ — без віри; хутам — запропоноване в жертву; даттам—дане; тапах̣—покута; таптам—здійснене; кр̣там—що виконане; ча—також; йат—таке; асат—неістинне; іті—таким чином; учйате—кажуть, що є; па̄ртга—син Пр̣тги; на—ніколи; ча—також; тат—той; претйа—після смерті; на у—не; іха—у цьому житті.

Переклад

Але будь-які жертвопринесення, аскези й благодійність, що виконуються без віри у Всевишнього, є ненадійними, о сину Пр̣тги, і плоди їх недовговічні. Їх називають «асат» і вони не приносять користі ні в цьому житті, ні в наступному.

Коментар

Будь-які дії — жертвопринесення, благодійність, аскези є марними, якщо їх не спрямовано до трансцендентної мети. Тому цей вірш засуджує подібні дії. Треба все виконувати в свідомості Кр̣шн̣и во ім’я Всевишнього. Без такої віри і без належного керівництва неможливо отримати жодного доброго результату. Всі ведичні ш́а̄стри закликають до віри у Верховного Господа. Вища мета Вед — пізнати Кр̣шн̣у. Не можна добитися успіху, якщо не слідувати такому принципові. Тому найліпше з самого початку діяти в свідомості Кр̣шн̣и, під керівництвом істинного духовного вчителя. Лише такий шлях приведе до успіху.

Людей в обумовленому стані приваблює поклоніння напівбогам, духам або йакшам на кшталт Кувери. Ґун̣а благочестя вища від ґун̣и пристрасті і невігластва, але той, хто безпосередньо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, стає трансцендентним стосовно всіх трьох ґун̣ матеріальної природи. Хоча існує багато способів поступового сходження, однак людина, яка завдяки спілкуванню з чистими відданими прямо звертається до свідомості Кр̣шн̣и, обирає найліпший шлях духовного розвою, слідувати яким і радить дана глава. Щоб досягнути успіху на такому шляхові, треба насамперед знайти істинного духовного вчителя й пройти підготовку під його керівництвом. Лише тоді можна віднайти віру у Всевишнього, віру, яка з часом розів’ється у любов до Нього. Любов ця — найвища мета всіх живих істот. Отже, треба безпосередньо звернутись до свідомості Кр̣шн̣и, і саме в цьому полягає сенс сімнадцятої глави.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до сімнадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалися різновиди віри.

BG 17.26-27 - BG 18.1