UK/Бґ. 2.51
TEXT 51
- карма-джам̇ буддгі-йукта̄ хі
- пгалам̇ тйактва̄ манı̄шін̣ах̣
- джанма-бандга-вінірмукта̄х̣
- падам̇ ґаччгантй ана̄майам
Послівний переклад
карма-джам—завдяки кармічній діяльності; буддгі-йукта̄х̣—ті, що віддано служать; хі—неодмінно; пгалам—плодів; тйактва̄—відмовляючись; манı̄шін̣ах̣—великі мудреці або віддані; джанма-бандга — від пут народження й смерті; вінірмукта̄х̣ — звільнені; падам—стану; ґаччганті—вони досягають; ана̄майам—без нещасть.
Переклад
Великі мудреці, бгакти, що віддано служать Кр̣шн̣і, звільняються з коловороту народження і смерті, бо зреклись плодів діяльності в матеріальному світі. Таким чином вони досягають стану, що непідвладний стражданням.
Коментар
Звільнені душі прагнуть туди, де немає страждань матеріального світу. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (10.14.58) сказано:
сама̄ш́ріта̄ йе пада-паллава-плавам̇ махат-падам̇ пун̣йа-йаш́о мура̄рех̣ бгава̄мбудгір ватса-падам̇ парам̇ падам̇ падам̇ падам̇ йад віпада̄м̇ на теша̄м
«Для того, хто приймає як рятівний човен лотосні стопи Господа, який є пристановище усього космічного проявлення і відомий як Мукунда, той, хто дарує мукті — звільнення, — такій людині океан матеріального світу нагадує калюжку в ямці від телячої ратички. Парам̇ падам, місце, де немає матеріального страждання, тобто Ваікун̣т̣га — ось його мета, а не місце, де небезпека чигає на кожнім кроці».
Внаслідок свого невігластва жива істота не розуміє, що матеріальний світ — жалюгідне місце, де на кожнім кроці причаїлась небезпека. Лише внаслідок невігластва нерозумні люди намагаються пристосуватись до обставин і вдаються до кармічної діяльності, сподіваючись, що плоди їхньої праці принесуть їм щастя. Вони не знають, що в усьому всесвіті жодний вид матеріального тіла не може забезпечити життя без страждань. Страждання, якими є народження, смерть, старість і хвороби — супроводжують життя скрізь в матеріальнім світі. Але той, хто усвідомлює своє істинне становище вічного слуги Господа, отже, і становище Бога-Особи, присвячує себе трансцендентному любовному служінню Господеві. Таким чином він одержує право потрапити на планети Ваікун̣т̣ги, де немає матеріального життя, сповненого страждань, де немає впливу часу й смерті. Розуміння свого істинного становища означає також розуміння Господньої величі. Той, хто помилково вважає, що Господь і жива істота існують на одному рівні, — перебуває в пітьмі й нездатний присвятити себе відданому служінню Господеві. Така істота сама проголошує себе Богом і таким чином торує собі шлях до невпинно повторюваних народження й смерті. Але той, хто розуміє своє природне становище слуги, віддає себе служінню Господу й одразу ж стає гідним Ваікун̣т̣галоки. Служіння в ім’я Господа називають карма-йоґою чи буддгі-йоґою, або просто відданим служінням Господеві.