UK/BG 2.67

Revision as of 11:28, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 67

індрійа̄н̣а̄м̇ хі чарата̄м̇
йан мано ’нувідгı̄йате
тад асйа хараті праджн̃а̄м̇
ва̄йур на̄вам іва̄мбгасі

Послівний переклад

індрійа̄н̣а̄м — чуттями; хі — неодмінно; чарата̄м — що блукають; йат — у кого; манах̣ — розум; анувідгı̄йате — постійно втягнуто; тат—те; асйа—його; хараті—уносить; праджн̃а̄м—інтелект; ва̄йух̣—вітер; на̄вам—човен; іва—як; амбгасі—у воді.

Переклад

Як сильний вітер зносить човен в море, так само й одне-однісіньке невиразне почуття, що охопило розум людини, може цілком потьмарити її свідомість.

Коментар

Якщо всі чуття не залучати до служіння Господу, досить навіть одного найменшого чуттєвого задоволення, щоб збити відданого з шляху трансцендентного розвитку. Як сказано в життєписі Маха̄ра̄джі Амбарı̄ши, всі чуття слід залучити до служіння Кр̣шн̣і, бо це — єдиний правильний спосіб контролю розуму.