UK/BG 3.3

Revision as of 12:58, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 3

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄
пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇
карма-йоґена йоґіна̄м

Послівний переклад

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; локе—у світі; асмін—цьому; дві-відга̄—два різновиди; нішт̣га̄—віра; пура̄—раніше; прокта̄—було сказано; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; джн̃а̄на-йоґена—зв’язком на шляху знання; са̄н̇кгйа̄на̄м—філософів-емпіриків; карма-йоґена—зв’язком на шляху відданості; йоґіна̄м—відданих.

Переклад

Верховний Бог-Особа сказав: О безгрішний Арджуно, Я вже пояснив тобі, що є два класи людей, які намагаються усвідомити себе. Одні схильні робити це за допомогою емпіричних філософських міркувань, інші — шляхом відданого служіння Господу.

Коментар

У тридцять дев’ятому вірші другої глави Господь описав два різних шляхи: шлях са̄н̇кгйа-йоґи та шлях карма-йоґи, або буддгі-йоґи. В цьому вірші Господь пояснює те ж саме більш вичерпно. Са̄н̇кгйа-йоґа, або аналітичне пізнання природи духу та матерії — це предмет вивчення для людей, які схильні до роздумів і намагаються збагнути стан речей за допомогою експериментального пізнання та філософського пошуку. Люди іншого типу діють в свідомості Кр̣шн̣и, як про це сказано в шістдесят першому вірші другої глави. Також в тридцять дев’ятому вірші Господь пояснює, що людина, яка діє згідно з засадами буддгі-йоґи, або свідомості Кр̣шн̣и, визволяється з кайданів карми. Більше того, цей спосіб не має вад. Той же самий принцип ще докладніше викладено в шістдесят першому тексті: буддгі-йоґа означає, що людина цілком залежить від Всевишнього (тобто від Кр̣шн̣и) і таким чином дуже легко керує своїми чуттями. Отже, обидві ці системи йоґи взаємозалежні, як релігія і філософія. Релігія без філософії — просто сентиментальність, а часом і фанатизм, тоді як філософія без релігії є ні що інше, як розумування. Кінцевою метою є Кр̣шн̣а, і тому філософи, які щиро провадять пошуки Абсолютної Істини, врешті- решт теж приходять до усвідомлення Кр̣шн̣и. Це також стверджується в Бгаґавад-ґı̄ті. Весь спосіб полягає в усвідомленні реального становища свого «я» стосовно Верховної Душі. Кружний шлях філософських роздумів може з часом вивести до свідомості Кр̣шн̣и, але найкраще — мати безпосередній зв’язок із свідомістю Кр̣шн̣и. Шлях свідомості Кр̣шн̣и досконалий, бо він не залежить від очищення чуттів за допомогою філософських міркувань. Безпосереднє віддане служіння, тобто свідомість Кр̣шн̣и, неважкий і піднесений шлях, й водночас воно само по собі є методом очищення.