UK/BG 3.12
TEXT 12
- ішт̣а̄н бгоґа̄н хі во дева̄
- да̄сйанте йаджн̃а-бга̄віта̄х̣
- таір датта̄н апрада̄йаібгйо
- йо бгун̇кте стена ева сах̣
Послівний переклад
ішт̣а̄н—бажані; бгоґа̄н—те, що необхідне в житті; хі—звичайно; вах̣—тобі; дева̄х̣—напівбоги; да̄сйанте—подарують; йаджн̃-абга̄віта̄х̣—вдоволені виконанням жертвопринесень; таіх̣—ними; датта̄н—речі, що вони дали; апрада̄йа—не пропонуючи; ебгйах̣—напівбогам; йах̣—той, хто; бгун̇кте—насолоджується; стенах̣—злодій; ева—звичайно; сах̣—він.
Переклад
Напівбоги, що відають задоволенням різних життєвих потреб, вдоволені жертвопринесеннями, дарують усе необхідне. Той же, хто насолоджується цими дарами, не пропонуючи їх на відповідь напівбогам, безумовно є злодій.
Коментар
Напівбоги — це вповноважені довірені представники Верховного Бога-Особи, Вішн̣у, які постачають нам усе необхідне від Його імені. Тому їх потрібно вдовольняти, виконуючи відповідні жертвопринесення. Є різні види визначених Ведами жертвопринесень, що їх пропонують різним напівбогам, але, в остаточному підсумку, всі вони призначені Верховному Богові-Особі. Людям, які не можуть збагнути Бога-Особу, радять приносити жертви напівбогам. Згідно з різними матеріальними нахилами особистості, Веди пропонують різні йаджн̃и. Так само, від якостей людини залежить, яких напівбогів вона вшановує. Наприклад, тим, хто вживає в їжу м’ясо, слід вшановувати богиню Ка̄лı̄, жахливу форму матеріальної природи, якій приносять у жертву тварин. Однак, людям в ґун̣і благочестя рекомендовано трансцендентне поклоніння Господеві Вішн̣у. Але, зрештою, всі жертвопринесення призначені на те, щоб уможливити поступове просування до трансцендентного стану. Звичайній людині слід виконувати щонайменше п’ять різновидів жертвопринесень, які називають пан̃ча-маха̄-йаджн̃а.
Слід розуміти, проте, що все необхідне для життя людського суспільства постачають представники Господа, напівбоги. Ніхто нічого не може створити самотужки. Візьмімо, наприклад, будь-яку їжу людини: злаки, фрукти, овочі, молоко, цукор тощо, якщо людина перебуває в ґун̣і благості; додамо сюди ж невеґетаріанську їжу: м’ясо й таке інше — нічого з перерахованого люди не здатні виготовити самі. Знову ж, розгляньмо для прикладу тепло, світло, воду, повітря, інші речі, необхідні для життя — нічого цього людина сама створити не може. Без Верховного Господа не було б ні щедрого сонячного й місячного світла, ні дощу, ні вітру — всього того, без чого неможливе життя. Очевидно, що забезпечення нашого життя всім необхідним залежить від Господа. Навіть промисловість залежить від великої кількості сировини: металу, сірки, ртуті, марґанцю й чимало іншого — все це постачають посланці Господа, щоб ми, правильно використувуючи це, були бадьорими й здоровими і зрештою усвідомили, що то є кінцева мета життя — звільнитись від матеріальної боротьби за існування. Цієї мети можна досягти, виконуючи йаджн̃и. Якщо ж ми забуваємо мету людського життя, і просто використовуємо дари представників Господа для задоволення наших чуттів, все більше й більше заплутуючись в матеріальному існуванні, — а зовсім не такою є мета творіння, — то, безумовно, ми стаємо злодіями і закони матеріальної природи каратимуть нас. Суспільство злодіїв ніколи не стане щасливим, адже крадії не знають мети життя. Брутальні матеріалісти, злодії, не розуміють кінцевої мети життя і шукають лише почуттєвої втіхи; вони не мають знання, як саме виконувати йаджн̃и. Однак Господь Чаітанйа запровадив найлегший спосіб йаджн̃и, сан̇кı̄ртана-йаджн̃у, яку може здійснювати будь-яка людина, що визнає засади свідомості Кр̣шн̣и.