UK/BG 5.1
TEXT 1
- арджуна ува̄ча
- саннйа̄сам̇ карман̣а̄м̇ кр̣шн̣а
- пунар йоґам̇ ча ш́ам̇сасі
- йач чгрейа етайор екам̇
- тан ме брӯхі су-ніш́чітам
Послівний переклад
арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; саннйа̄сам—відречення; карман̣а̄м—від усієї діяльності; кр̣шн̣а—о Кр̣шн̣о; пунах̣—знову; йоґам — віддане служіння; ча — також; ш́ам̇сасі — Ти вихваляєш; йат—яке; ш́рейах̣—благотворніше; етайох̣—із цих двох; екам—одне; тат—те; ме—мені; брӯхі—будь ласка, скажи; су-ніш́чітам—точно.
Переклад
Арджуна сказав: О Кр̣шн̣о, спочатку Ти велиш мені зректися діяльності, а потім знову радиш діяти з відданістю. Будь ласка, прошу Тебе, скажи ясно, що буде кращим для мене?
Коментар
У п’ятій главі Бгаґавад-ґı̄ти Господь каже, що діяльність у відданому служінні є краща, ніж сухі розумування. Служити Кр̣шн̣і легше, ніж філософствувати, тому що служіння Кр̣шн̣і трансцендентне за своєю природою і звільнює від наслідків гріховної діяльності. У другій главі викладено початкове знання про душу та про її ув’язнення в матеріальному тілі. Там також пояснювалось, як вибратися з такого матеріального ув’язнення за допомогою буддгі-йоґи, тобто відданого служіння. У третій главі пояснювалось, що людина, яка віднайшла знання, вже не має ніяких обов’язків. В четвертій главі Господь каже Арджуні, що всі способи жертовної діяльності скеровані на досягнення знання. Але наприкінці четвертої глави Господь закликає Арджуну пробудитись і стати до бою, оволодівши досконалим знанням. Таким чином, підкреслюючи водночас важливість як діяльності у відданому служінні, так і бездіяльності в знанні, Кр̣шн̣а спантеличив Арджуну і похитнув його рішучість. Арджуна розуміє, що відречення в знанні несе з собою припинення всієї діяльності, яка виконується заради чуттєвого задоволення. Але яким чином припиняє діяти той, хто працює задля Кр̣шн̣и? Інакше кажучи, він думає, що саннйа̄са, або відречення в знанні, теж має бути станом повної бездіяльності, вважаючи, що діяльність і відречення несумісні одне з одним.
Здається, Арджуна не зрозумів, що діяльність, осяяна трансцендентальним знанням, не викликає зворотніх наслідків, і, таким чином, тотожна бездіяльності. Тому він і запитує, чи слід йому цілком відмовитись од будь-якої діяльності, чи діяти із знанням.