UK/BG 5.27-28

Revision as of 14:41, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXTS 27-28

спарш́а̄н кр̣тва̄ бахір ба̄хйа̄м̇ш́
чакшуш́ чаіва̄нтаре бгрувох̣
пра̄н̣а̄па̄нау самау кр̣тва̄
на̄са̄бгйантара-ча̄рін̣ау
йатендрійа-мано-буддгір
мунір мокша-пара̄йан̣ах̣
віґатеччга̄-бгайа-кродго
йах̣ сада̄ мукта ева сах̣

Послівний переклад

спарш́а̄н—об’єктів чуттів, таких, як звук; кр̣тва̄—утримуючись від; бахіх̣—зовнішній; ба̄хйа̄н—непотрібних; чакшух̣—очі; ча—також; ева—неодмінно; антаре—між; бгрувох̣—брови; пра̄н̣а-апа̄нау—повітря, що рухається вгору й униз; самау—у стані рівноваги; кр̣тва̄—утримуючи; на̄са-абгйантара—в ніздрях; ча̄рін̣ау—рухливі; йата—опанувавши; індрійа—чуття; манах̣—розум; буддгіх̣—інтелект; муніх̣—трансценденталіст; мокша—для звільнення; пара̄йан̣ах̣—на те призначений; віґата—залишивши; іччга̄—хотіння; бгайа—страх; кродгах̣—гнів; йах̣—той, хто; сада̄—завжди; муктах̣—звільнений; ева—неодмінно; сах̣—він є.

Переклад

Одмежувавшись від усіх зовнішніх об’єктів чуття, спрямувавши очі й зосередивши зір у міжбрів’ї, затамувавши вдихання та видих у ніздрях і приборкавши таким чином розум, чуття та інтелект, трансценденталіст, що прагне звільнення, виходить з-під влади бажання, страху й гніву. Той, хто завжди перебуває в такому стані, вже, безумовно, досяг звільнення.

Коментар

Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, одразу ж усвідомлює свою духовну тотожність й тоді у нього з’являється можливість шляхом відданого служіння пізнавати Верховного Господа. Укріпившись у відданому служінні, людина досягає трансцендентного стану і стає здатною відчувати присутність Господа в усіх сферах своєї діяльності. Таке особливе становище називають звільненням у Всевишньому.

Пояснивши вищезгадані принципи звільнення у Всевишньому, Господь дає Арджуні настанову, як досягти такого стану, практикуючи містичну йоґу, або ашт̣а̄н̇ґа-йоґу, спосіб, що поділяється на вісім ступенів, власне: йаму, нійаму, а̄сану, пра̄н̣а̄йа̄му, пратйа̄ха̄ру, дга̄ран̣у, дгйа̄ну і сама̄дгі. В шостій главі буде вичерпно пояснено, що таке йоґа, наприкінці ж п’ятої її описано лише в загальних рисах. Треба спочатку відмежуватись від об’єктів чуття, якими є звук, дотик, форма, смак та запах, за допомогою пратйа̄ха̄ри, потім, утримуючи зір обох очей в міжбрів’ї, зосередитись на кінчику носа і напівзаплющити очі. Не можна повністю заплющувати очі, бо тоді легко заснути. Не слід також цілком розплющувати очей, щоб не з’являлась небезпека звабитися зовнішніми об’єктами чуттів. Дихання затримується в ніздрях шляхом врівноваження висхідних й нисхідних потоків повітря в тілі. Практикуючи таку йоґу, можна опанувати чуття, утримуючи їх від зовнішніх об’єктів чуття, і таким чином підготуватися до звільнення у Всевишньому.

Такий шлях йоґи допомагає звільнитись від усякого страху й гніву й відтак, перебуваючи в трансцендентному стані, відчути присутність Наддуші. Іншими словами, свідомість Кр̣шн̣и є найлегший спосіб виконання йоґи. Це буде докладно з’ясовуватись у дальшій главі. Особа в свідомості Кр̣шн̣и завжди з любов’ю щось робить задля Господа і тому її чуття не відволікаються на інше. Такий спосіб керування чуттями більш прийнятний, ніж ашт̣а̄н̇ґа-йоґа.