UK/BG 6.13-14

Revision as of 14:57, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXTS 13-14

самам̇ ка̄йа-ш́іро-ґрı̄вам̇
дга̄райанн ачалам̇ стгірах̣
сампрекшйа на̄сіка̄ґрам̇ свам̇
діш́аш́ ча̄навалокайан
праш́а̄нта̄тма̄ віґата-бгı̄р
брахмача̄рі-врате стгітах̣
манах̣ сам̇йамйа мач-чітто
йукта а̄сı̄та мат-парах̣

Послівний переклад

самам—прямий; ка̄йа—тіло; ш́ірах̣—голову; ґрı̄вам—і шию; дга̄райан—тримаючи; ачалам—нерухомий; стгірах̣—спокійно; сампрекшйа—дивлячись; на̄сіка̄—носа; аґрам—на кінчик; свам—власний; діш́ах̣—на всі боки; ча—також; анавалокайан—не дивлячись; праш́а̄нта — незбуджений; а̄тма̄ — розум; віґата-бгı̄х̣ — позбавлений страху; брахмача̄рі-врате—в обітниці целібату; стгітах̣—розташований; манах̣—розум; сам̇йамйа—повністю підкоривши; мат—Мені (Кр̣шн̣і); чіттах̣—зосереджуючи розум; йуктах̣—справжній йоґ; а̄сı̄та—повинен сидіти; мат—Мені; парах̣—кінцева мета.

Переклад

Треба утримувати тулуб, шию й голову вертикально, на одній прямій лінії, й обома очима невідривно дивитися на кінчик носа. Відтак, з незбудженим, упокореним розумом, позбувшись страху, повністю відмовившись од статевого життя, треба споглядати Мене в своєму серці й зробити Мене кінцевою метою життя.

Коментар

Мета життя — пізнати Кр̣шн̣у, який присутній в серці кожної живої істоти у вигляді Парама̄тми, чотирирукої форми Вішн̣у. Йоґу практикують лише для того, щоб виявити і побачити цю локалізовану форму Вішн̣у і ні для чого іншого. Локалізована вішн̣у-мӯрті — це повновладний вияв Кр̣шн̣и, що перебуває в серці. Той, хто не сподівається усвідомити вішн̣у-мӯтрі, надаремно вдається до пародії на йоґу, й, безсумнівно, марнує час. Кр̣шн̣а — кінцева мета життя, а вішн̣у-мӯрті, що перебуває в серці — мета занять йоґою. Щоб осягнути вішн̣у-мӯрті в серці, треба повністю утримуватись від статевого життя; тому слід залишити домівку й жити самотньо у відлюдному місці, сидячи в описаній вище позі. Не можна стати йоґом, щодня насолоджуючись статевим життям вдома чи ще деінде і відвідуючи так званий «гурток йоґи». Треба вчитись керувати розумом й уникати всіх різновидів чуттєвого задоволення, головним з яких є статеве життя. В правилах безшлюбності, які записав великий мудрець Йа̄джн̃авалкйа, сказано:

карман̣а̄ манаса̄ ва̄ча̄ сарва̄вастга̄су сарвада̄ сарватра маітгуна-тйа̄ґо брахмачарйам̇ прачакшате

«Обітниця брахмачарйа призначена на те, щоб допомогти людині повністю утримуватись, не потурати хтивості в діях, словах і думках — за будь-яких обставин, скрізь і завжди». Ніхто, потураючи хтивості, не зможе правильно практикувати йоґу. Засадам брахмачарйі вчать з дитинства, коли людина ще не знайома із статевим життям. У п’ятирічному віці дітей посилають до ґуру-кули, в дім духовного вчителя, і вчитель, в умовах суворої дисципліни, виховує в маленьких хлопчиках справжніх брахмача̄рі. Для того, хто не пройшов такої підготовки, йоґа, будь-то дгйа̄на, джн̃а̄на або бгакті, залишатиметься тайною за сімома печатками. Однак, того, хто слідує правилам і приписам шлюбного життя і має статеві зносини лише із своєю дружиною (у визначених межах) теж називають брахмача̄рı̄. Такого стриманого сім’янина-брахмача̄рı̄ можуть прийняти в школу бгакті, однак до школи джн̃а̄ни або дгйа̄ни його навіть не допустять. Вони вимагають повного утримування, без поступок. У школі бгакті сім’янину-брахмача̄рı̄ дозволено вести впорядковане статеве життя, тому що культ бгакті-йоґи настільки могутній, що людина сама по собі втрачає статеві потяги, присвятивши себе вищому над усе служінню Господеві. В Бгаґавад-ґı̄ті (2.59) сказано:

віш́айа̄ вінівартанте ніра̄ха̄расйа дехінах̣ раса-варджам̇ расо ’пй асйа парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате

Тоді як інші йоґи змушені силоміць утримуватися від почуттєвого задоволення, відданий Господа стримує себе природним чином, бо він відчуває вищий смак. Нікому, крім відданих, не відомий цей смак.

Віґата-бгı̄х̣. Людина не може позбутися страхів, доки вона повністю не перейметься свідомістю Кр̣шн̣и. Обумовлена душа відчуває страх, тому що її пам’ять спотворена і вона забула про свій вічний зв’язок з Кр̣шн̣ою. В Бга̄ґаватам (11.2.37) сказано: бгайам̇ двітı̄йа̄бгінівеш́атах̣ сйа̄д ı̄ш́а̄д апетасйа віпарйайо ’смр̣тіх̣. Свідомість Кр̣шн̣и — єдина основа безстрашності. Тому особа, яка усвідомлює Кр̣шн̣у, практикує досконалу йоґу. Й оскільки кінцева мета йоґи — побачити всередині себе Господа, то людина в свідомості Кр̣шн̣и вже є найкращим з усіх йоґів. Засади йоґи, які згадано тут, відрізняються од модних нині методик «товариств йоґи».