UK/BG 7.7
TEXT 7
- маттах̣ паратарам̇ на̄нйат
- кін̃чід асті дганан̃джайа
- майі сарвам ідам̇ протам̇
- сӯтре ман̣і-ґан̣а̄ іва
Послівний переклад
маттах̣—наді Мною; пара-тарам—вищий; на—не; анйат кін̃чіт—щось іще; асті—є; дганан̃джайа—о завойовнику багатств; майі—в Мені; сарвам—усе суще; ідам—що бачимо; протам—нанизаний; сӯтре—на нитку; ман̣і-ґан̣а̄х̣—перлини; іва—подібно до.
Переклад
О завойовнику багатств, нема істини вищої од Мене. Все тримається на Мені, як ті перли, що нанизані на нитку.
Коментар
Існують загальновідомі розбіжності стосовно того, яку природу має Верховна Абсолютна Істина: особистісну, чи імперсональну. Бгаґавад-ґı̄та̄ визначає, що Абсолютна Істина — це Бог-Особа Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, і це повсюдно підтверджується в тексті. Даний вірш, зокрема, також наголошує на особистісній природі Абсолютної Істини. В Брахма-сам̇гіті теж стверджується, що Бог- Особа є Верховною Абсолютною Істиною: ı̄ш́варах̣ парамах̣ кр̣шн̣ах̣ сач-чід-а̄нанда-віґрахах̣, це означає, що Верховна Абсолютна Істина, Бог-Особа — це Господь Кр̣шн̣а, одвічний Господь, вмістилище усієї радості, Ґовінда, вічний образ усього блаженства та знання. Ці авторитетні джерела не залишають ніяких сумнівів стосовно того, що Абсолютна Істина — це Верховна Особа, причина всіх причин. Імперсоналіст, однак, може заперечити це, навівши ведичний текст із Ш́вета̄ш́ватара Упанішади (3.10): тато йад уттаратарам̇ тад арӯпам ана̄майам / йа етад відур амр̣та̄с те бгаванті атгетаре дух̣кгам ева̄пійанті. «В матеріальному світі Брахму, первісну живу істоту всесвіту, визнають за верховного серед напівбогів, людських істот і нижчих тварин. Однак вище Брахми перебуває Трансцендентне, позбавлене матеріальної форми й вільне від будь-якої матеріальної скверни. Кожен, кому вдається пізнати Його, також стає трансцендентним, але ті, хто не знає Його, страждають від злигоднів матеріального світу».
Імперсоналісти більше всього виділяють слово арӯпам. Проте, це арӯпам — не безособистісне. Воно означає трансцендентну форму вічності, блаженства й знання, як це змальовано в Брахма-сам̇гіті, що цитувалася вище. Інші вірші із Ш́вета̄ш́ватара Упанішади (3.8–9) доводять це:
веда̄хам етам̇ пурушам̇ маха̄нтам а̄дітйа-варн̣ам̇ тамасах̣ параста̄т там ева відітва̄ті мр̣тйум еті на̄нйах̣ пантга̄ відйате ’йана̄йа йасма̄т парам̇ на̄парам асті кін̃чід йасма̄н на̄н̣ı̄йо но джйа̄йо ’сті кін̃чіт вр̣кша іва стабдго діві тішт̣гатй екас тенедам̇ пӯрн̣ам̇ пурушен̣а сарвам
«Я знаю Верховного Бога-Особу, трансцендентного щодо всіх матеріальних уявлень, що постають з пітьми. Лише той, хто знає Його, може розірвати кайдани народження й смерті. Немає іншого шляху до звільнення, окрім пізнання Верховної Особи».
Немає істини, яка перевершувала б ту Верховну Особу, адже Господь — вищий над усе. Він менший від найменшого, й Він — більший від найбільшого. У своєму становищі Він подібний до мовчазного дерева, й Він осяває трансцендентне небо; як дерево простягає своє коріння, так і Він поширює скрізь Свої незчисленні енерґії».
Із сказаного в цих віршах можна зробити висновок, що Верховною Абсолютною Істиною є Верховний Бог-Особа, який присутній скрізь за допомогою Своїх численних енерґій, матеріальних і духовних.