UK/BG 7.21
TEXT 21
- йо йо йа̄м̇ йа̄м̇ танум̇ бгактах̣
- ш́раддгайа̄рчітум іччгаті
- тасйа тасйа̄чала̄м̇ ш́раддга̄м̇
- та̄м ева відадга̄мй ахам
Послівний переклад
йах̣ йах̣—будь-хто; йа̄м йа̄м—якій завгодно; танум—формі напівбога; бгактах̣—відданий; ш́раддгайа̄—з вірою; арчітум—поклонятися; іччгаті—бажає; тасйа тасйа—йому; ачала̄м—міцна; ш́раддга̄м—віра; та̄м—що; ева—напевне; відадга̄мі—даю; ахам—Я.
Переклад
Я перебуваю в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Якщо хтось забажає вшановувати певного напівбога, Я зміцнюю його віру так, щоб він міг присвятити себе цьому божеству.
Коментар
Бог дав незалежність кожному; отже, якщо людина прагне матеріальної насолоди й щиро шукає таких благ у напівбогів матеріального світу, Верховний Господь, який перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми, розуміє це й надає їй відповідні можливості. Як верховний отець усіх живих істот, Він не перешкоджає їхній незалежності, ба й навіть створює сприятливі умови для того, щоб здійснилися їхні матеріальні бажання. Можуть запитати, навіщо ж усемогутній Бог створює для живих істот сприятливі умови, за яких вони насолоджуються матеріальним світом й потрапляють в пастку ілюзорної енерґії? Відповідь полягає в тому, що, якби Верховний Господь у вигляді Наддуші не надавав живим істотам можливостей для насолод, то чого вартою була б їхня незалежність? Тому Він надає кожній істоті цілковиту незалежність — робити все, що їй подобається, — однак в Бгаґавад-ґı̄ті ми знаходимо Його вищу настанову: людина повинна облишити всі інші заняття й повністю віддатися Йому. Це зробить її щасливою.
І живі істоти, і напівбоги підвладні волі Верховного Бога-Особи; тому жива істота не може за власним бажанням поклонятись певному напівбогові, а також жоден напівбог не може дарувати ніякого благословення без дозволу верховної волі. Як кажуть, й билинка не колихнеться без волі Верховного Бога-Особи. Звичайно ті, хто страждає в матеріальному світі, йдуть до напівбогів, як те радить ведична література. Той, хто бажає щось одержати, може вшановувати того або іншого напівбога. Наприклад, хворий, щоб видужати, повинен поклонятися богові Сонця, людина, яка прагне знань, може вшановувати богиню освіти, а той, хто бажає гарного подружжя, мусить поклонятись богині Умі, дружині Господа Ш́іви. Таким чином, ш́а̄стри (ведичні священні писання) містять рекомендації різних способів поклоніння різним напівбогам. Кожна окрема жива істота бажає насолоджуватися за певних сприятливих матеріальних умов, і тому Господь надихає її палким бажанням здобути благословення од відповідного напівбога, й так вона досягає бажаного. Верховний Господь визначає і те, яким саме способом жива істота поклонятиметься окремому напівбогу. Напівбоги не здатні викликати у живих істот такий потяг до себе, але Кр̣шн̣а є Верховний Господь, тобто Наддуша, яка перебуває в серцях усіх живих істот, і це Він дає поштовх до поклоніння певним напівбогам. Напівбоги — це, по суті, різні частини всесвітнього тіла Верховного Господа, і тому вони позбавлені незалежності. У ведичній літературі стверджується: «Верховний Бог-Особа у вигляді Наддуші присутній також і в серці напівбога, тому Він влаштовує так, що бажання живої істоти з Його дозволу здійснює певний напівбог. І напівбог, і жива істота залежать від верховної волі. Вони не мають незалежності».