UK/BG 10.3

Revision as of 16:44, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 3

йо ма̄м аджам ана̄дім̇ ча
ветті лока-махеш́варам
асаммӯд̣гах̣ са мартйешу
сарва-па̄паіх̣ прамучйате

Послівний переклад

йах̣—кожен, хто; ма̄м—Мене; аджам—ненародженого; ана̄дім—без початку; ча—також; ветті—знає; лока—планет; маха-ı̄ш́варам—верховного правителя; асаммӯд̣гах̣—без сумніву; сах̣—він; мартйешу—серед тих, хто підвладний смерті; сарва-па̄паіх̣—від усіх гріховних наслідків; прамучйате—звільнюється.

Переклад

Людину, яка знає Мене як ненародженого, як того, хто не має початку, як Верховного Володаря усіх світів, — лише таку людину, непідвладну ілюзії, Я звільняю від усіх гріхів.

Коментар

Як сказано в сьомій главі (7.3): манушйа̄н̣а̄м̇ сахасрешу каш́чід йататі сіддгайе — ті, хто намагається стати на рівень духовної реалізації — непересічні люди: вони вище мільйонів і мільйонів звичайних людей, позбавлених знання про духовне усвідомлення. Але якщо комусь із тих, хто справді намагається збагнути своє духовне становище, вдається зрозуміти, що Кр̣шн̣а — це Верховний Бог-Особа, володар усього, ненароджений — це означає, що він добився найбільшого успіху в духовній реалізації. Лише на цій стадії, цілком усвідомивши верховне становище Кр̣шн̣и, можна повністю звільнитись від усіх наслідків своїх гріховних дій.

Господа описано тут словом аджа, що означає «ненароджений», але Він відрізняється від живих істот, також описаних як аджа у другій главі. Господь відмінний від живих істот, які народжуються і вмирають внаслідок прив’язаності до матеріального. Обумовлені душі змінюють свої тіла, але Його тіло незмінне. Навіть коли Він приходить у матеріальний світ, Він приходить як той же самий ненароджений; тому в четвертій главі сказано, що Господь, завдяки Своїй внутрішній потенції, не підвладний нижчій, матеріальній енерґії, а завжди перебуває в верховній енерґії.

У цьому вірші слова ветті лока-махеш́варам вказують на те, що Кр̣шн̣а — верховний володар усіх планетних систем всесвіту. Він існував ще до творення, й Він відмінний од Свого творіння. Всіх напівбогів було створено всередині матеріального світу, але що стосується Кр̣шн̣и, то сказано, що Він нестворений. Отже, Кр̣шн̣а відмінний навіть од таких великих напівбогів, як Брахма̄ та Ш́іва. Він — творець Брахми, Ш́іви та всіх інших напівбогів, і тому на всіх планетах Його визнають як Верховну Особу.

Ш́рı̄ Кр̣шн̣а відмінний од усього створеного, і кожний, хто знає Його таким, негайно звільнюється від усіх наслідків своїх гріховних дій. Щоб отримати можливість пізнавати Верховного Господа, необхідно звільнитись від будь-якої гріховної діяльності. Його можна пізнати лише шляхом відданого служіння й ніяк інакше, — так твердить Бгаґавад-ґı̄та̄.

Не слід уявляти, що Кр̣шн̣а — це людська істота. Як стверджувалося раніше, лише нерозумні вважають Його за людську істоту. Тут знову виражено те ж саме, але іншими словами. Інтеліґентна людина, яка розуміє конституціональне становище Бога, завжди вільна від усіх гріховних реакцій.

Але, якщо Кр̣шн̣а відомий як син Девакı̄, то хіба може Він бути ненародженим? Це пояснено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам: коли Він з’явився перед Девакı̄ та Васудевою, Він не був народжений як звичайна дитина. Він з’явився в Своїй одвічній формі, а далі знову став звичайною дитиною.

В матеріальному світі ми змушені діяти, але, якщо ми діємо за вказівками Кр̣шн̣и, наші дії — трансцендентні. Матеріальні наслідки — сприятливі чи несприятливі — не впливають на них. Якщо хтось думає, що в матеріальному світі є щось сприятливе або несприятливе, це, в тій чи іншій мірі, вигадка, тому що в матеріальному світі немає нічого сприятливого. Все є несприятливим, бо несприятливою є сама матеріальна природа. Нам тільки здається, що вона сприятлива. Справжня сприятлива діяльність — це щире віддане служіння в свідомості Кр̣шн̣и. Отже, якщо ми взагалі бажаєм, щоб наша діяльність була сприятливою, нам слід діяти за вказівками Верховного Господа. Ці вказівки дано в авторитетних ш́а̄страх, таких як Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам і Бгаґавад-ґı̄та̄, або ми отримуємо їх від істинного духовного вчителя. Духовний вчитель є представник Верховного Господа, і тому його вказівки приходять безпосередньо від Верховного Господа. Духовний вчитель, святі та ш́а̄стри спрямовують на один і той самий шлях. Між цими трьома джерелами нема суперечностей. Усі дії, які людина виконує згідно з їхніми вказівками, вільні від впливу наслідків благочестивої та неблагочестивої діяльності матеріального світу. Трансцендентне ставлення відданого до своєї діяльності — це стан істинного самозречення, і його називають саннйа̄сою. Істинно зреченим є той, хто діє, почуваючи себе до обов’язку діяти так, як наказує Верховний Господь, й хто також не прив’язаний до плодів своєї діяльності (ана̄ш́рітах̣ карма-пгалам) — так стверджується в першому вірші шостої глави Бгаґавад-ґı̄ти. Кожний, хто діє за вказівками Верховного Господа, фактично є саннйа̄сı̄ та йоґ, а не той, хто одягається як саннйа̄сı̄ чи вдає з себе йоґа.