UK/BG 11.55
TEXT 55
- мат-карма-кр̣н мат-парамо
- мад-бгактах̣ сан̇ґа-варджітах̣
- нірваірах̣ сарва-бгӯтешу
- йах̣ са ма̄м еті па̄н̣д̣ава
Послівний переклад
мат-карма-кр̣т—хто виконує роботу задля Мене; мат-парамах̣—хто вважає Мене Всевишнім; мат-бгактах̣—хто відданно служить Мені; сан̇ґа-варджітах̣—вільний від скверни кармічної діяльності та спекулятивних розумувань; нірваірах̣—той, хто не має ворогів; сарва-бгӯтешу—серед усіх живих істот; йах̣—той, хто; сах̣—він; ма̄м—до Мене; еті—приходить; па̄н̣д̣ава—син Па̄н̣д̣у.
Переклад
Мій дорогий Арджуно, той, хто присвячує себе чистому відданому служінню Мені, хто вільний від скверни кармічної діяльності та розумувань, хто працює для Мене, хто робить Мене вищою метою свого життя і приязно ставиться до кожної живої істоти, той обов’язково приходить до Мене.
Коментар
Кожний, хто бажає наблизитись до Верховної Особи, — найвищої з усіх Божественних Осіб — Кр̣шн̣и, який перебуває в духовному небі, на планеті Кр̣шн̣алока, й увійти в близький зв’язок з Ним — повинен прийняти рекомендацію, що її дав Сам Всевишній. Отже, цей вірш містить суть Бгаґавад-ґı̄ти. Бгаґавад- ґı̄та, це книга, що призначена для обумовлених душ, які потрапили до матеріального світу з метою панувати над матеріальною природою і не мають уяви про справжнє духовне життя. Бгаґавад-ґı̄та̄ покликана показати, яким чином людина може осягти своє духовне буття й свої вічні взаємостосунки з верховною духовною особою; вона вказує шлях додому, назад до Бога. І ось тепер цей вірш виразно змальовує шлях відданого служіння, що веде до успіху в духовній діяльності.
Щодо роботи, то людина повинна спрямувати всю свою енерґію на діяльність в свідомості Кр̣шн̣и. Як стверджується в Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.2.255):
ана̄сактасйа вішайа̄н йатга̄рхам упайун̃джатах̣ нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате «Людина не повинна виконувати діяльності, яка не пов’язана з Кр̣шн̣ою». Це — кр̣шн̣а-карма. Можна виконувати різноманітну діяльність, але не слід при цьому прив’язуватись до її плодів — ці плоди треба віддавати Йому. Наприклад, людина може вдаватися до комерційної діяльності, але для того, щоб здійснювати її в свідомості Кр̣шн̣и, вона повинна всі свої торгові операції виконувати задля Кр̣шн̣и. Але якщо Кр̣шн̣а — справжній володар підприємства, то весь прибуток такого підприємства слід використовувати на вдоволення Кр̣шн̣и. Бізнесмен, який має сотні тисяч доларів, може запропонувати їх усі Кр̣шн̣і, адже Кр̣шн̣а вже й без того володіє ними. Такою є робота в ім’я Кр̣шн̣и. Замість того, щоб будувати новий великий дім задля задоволення власних чуттів, краще збудувати гарний храм для Кр̣шн̣и, встановити в ньому Божества Кр̣шн̣и і налагодити служіння Божествам в храмі згідно з вказівками авторитетних книг про віддане служіння. Все це — кр̣шн̣а-карма. Не треба прив’язуватись до плодів своєї праці, слід пропонувати їх Кр̣шн̣і. Також слід приймати в їжу лише праса̄дам — їжу, запропоновану спочатку Кр̣шн̣і. Якщо хтось збудує величезний храм для Кр̣шн̣и і встановить в ньому Божество Кр̣шн̣и, він може жити в храмі, пам’ятаючи, що володар цього храму — Кр̣шн̣а. Такою є свідомість Кр̣шн̣и. Проте, якщо в людини немає коштів на будівництво храму Кр̣шн̣и, вона може прибирати в храмі Кр̣шн̣и, і це також кр̣шн̣а-карма. Можна займатись і садівництвом. Кожний, у кого є земля (принаймні в Індії кожний бідняк має невеличку ділянку), може використовувати її для Кр̣шн̣и, тобто вирощувати на ній квіти і пропонувати їх Господу. Можна також посадити туласı̄, як радить в Бгаґавад-ґı̄ті Кр̣шн̣а, бо листя туласı̄ має велике значення. Патрам̇ пушпам̇ пгалам̇ тойам, Кр̣шн̣а бажає, щоб Йому пропонували листок, квітку, плід або трохи води — і Він буде вдоволений таким підношенням. Слово «листок» насамперед стосується листя туласı̄. Отже, можна посіяти ці рослини, поливати їх, і таким чином навіть найбідніша людина зможе служити Кр̣шн̣і. Такими є зразки діяльності задля Кр̣шн̣и.
Слово мат-парамах̣ стосується людини, яка вважає за вищу досконалість життя спілкуватись з Кр̣шн̣ою в Його вищій обителі. Вона не хоче досягти вищих планет, таких як Місяць або Сонце, або райських планет, або навіть Брахмалоки — найвищої планети всесвіту. Це її зовсім не приваблює. Вона прагне одного — перенестися на духовне небо. Але і в духовнім небі її не задовольняє навіть злиття із сліпучим сяйвом брахмаджйоті, і вона хоче потрапити на вищу планету духовного світу, Кр̣шн̣алоку, Ґолоку Вр̣нда̄вана. Вона має довершене знання про цю планету, і її вже не цікавить жодна інша планета. Слово мад-бгактах̣ вказує на те, що вона цілковито присвячує себе відданому служінню, а саме — дев’яти його способам: вона слухає про Господа, оспівує Його імена, пам’ятає про Нього, поклоняється Йому, служить Його лотосним стопам, молиться Йому, виконує Його накази, зав’язує з Ним дружбу і все віддає Йому. Якщо людину залучено до всіх дев’яти різновидів відданого служіння, або до восьми, семи, або хоча б до одного — вона неодмінно досягне досконалості.
Тут дуже важливим є слово сан̇ґа-вірджітах̣. Слід відмовитись від товариства людей, налагоджених проти Кр̣шн̣и. До них належать не лише атеїсти, але й люди, яких приваблює кармічна діяльність й розумування. Тому віддане служіння в його чистому вигляді описано в Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу (1.1.11) таким чином:
анйа̄бгіла̄шіта̄-ш́ӯнйам̇ джн̃а̄на-карма̄дй-ана̄вр̣там а̄нукӯлйена кр̣шн̣а̄ну- ш́ı̄ланам̇ бгактір уттама̄ В цьому вірші Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ пояснює, що кожному, хто бажає присвятити себе чистому відданому служінню Господеві, слід очиститись від будь-якої матеріальної скверни. Йому слід уникати товариства людей, схильних до кармічної діяльності та розумувань. Відмовившись від такого небажаного спілкування та од матеріальних бажань, які забруднюють її, людина залюбки розвиває й поглиблює знання про Кр̣шн̣у, і це називають чистим відданим служінням. А̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣ пра̄тікӯлйасйа варджанам (Харі-бгакті-віла̄са 11.676). Треба думати про Кр̣шн̣у з любов’ю і діяти на благо Йому, а не на шкоду. Кам̇са був ворогом Кр̣шн̣и, й від самого народження Кр̣шн̣и розробляв численні плани, як убити Його, а що він завжди зазнавав невдачі, то в його думках постійно був присутній Кр̣шн̣а. Тому, під час роботи, їжі або сну він завжди думав лише про Кр̣шн̣у, але така свідомість Кр̣шн̣и несприятлива. Хоча Кам̇са постійно день і ніч думав про Кр̣шн̣у, його вважають демоном, і зрештою Кр̣шн̣а вбив його. Звичайно, кожен, кого вбиває Кр̣шн̣а, одразу ж звільнюється, але не це є мета чистих відданих. Чистий відданий навіть не прагне звільнитися. Він не хоче потрапити навіть на вищу планету, Ґолоку Вр̣нда̄вана. Його єдина мета — служити Кр̣шн̣і, де б він не був.
Відданий Кр̣шн̣и ставиться до всіх приязно. Тому і сказано тут, що в них немає ворогів (нірваірах̣). Як це можливо? Відданий в свідомості Кр̣шн̣и розуміє, що лише віддане служіння Кр̣шн̣і може звільнити людину від усіх життєвих проблем. Він знає це з власного досвіду, і тому прагне поширювати засади свідомості Кр̣шн̣и серед людей. Є багато історичних прикладів того, як віддані Господа ризикували своїм життям, щоб поширювати Божу свідомість. Найкращий приклад цього — Господь Ісус Христос. Невіруючі розіп’яли Його. Він пожертвував Своїм життям в ім’я поширення свідомості Бога. Звичайно, було б помилкою вважати, що Його вбили. В Індії також є багато прикладів цього, і, зокрема, Т̣га̄кура Харіда̄са та Прахла̄да Маха̄ра̄джа. Навіщо їм було так ризикувати? Тому, що вони прагнули поширювати свідомість Кр̣шн̣и, а це непросто. Відданий Кр̣шн̣и розуміє, що люди страждають, бо забули про свій вічний зв’язок з Кр̣шн̣ою. Тому найвище благо, яке можна принести людському суспільству — це звільнити свого ближнього від усіх матеріальних труднощів. Так чисті віддані служать Господу. Можна тільки уявити собі, якою великою є милість Кр̣шн̣и до того, хто служить Йому, ризикуючи заради Нього всім. Такі люди, покинувши тіло, неодмінно досягають вічного життя на верховній планеті.
Отже, Кр̣шн̣а продемонстрував всесвітню форму, яка є тимчасовим проявом, форму часу, яка поглинає все, і навіть чотирируку форму Вішн̣у. Таким чином, Кр̣шн̣а є джерело всіх цих проявлень. Було б помилкою вважати Кр̣шн̣у за проявлення одвічної віш́ва-рӯпи, або Вішн̣у. Кр̣шн̣а є джерело всіх форм. Існують сотні й тисячі Вішн̣у, але для відданого з усіх образів Кр̣шн̣и найдорожчим є одвічний дворукий образ Ш́йа̄масундари. В Брахма-сам̇гіті сказано, що ті, хто відчуває любов і прихильність до Кр̣шн̣и в Його формі Ш́йа̄масундари, постійно споглядають Його в своєму серці і не бачать вже нічого іншого. Отже, слід розуміти, що форма Кр̣шн̣и — головна й найвища. В цьому полягає смисл одинадцятої глави.
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до одинадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розповідалося про всесвітню форму.