UK/BG 12.12
TEXT 12
- ш́рейо хі джн̃а̄нам абгйа̄са̄дж
- джн̃а̄на̄д дгйа̄нам̇ віш́ішйате
- дгйа̄на̄т карма-пгала-тйа̄ґас
- тйа̄ґа̄ч чга̄нтір анантарам
Послівний переклад
ш́рейах̣—краще; хі—неодмінно; джн̃а̄нам—знання; абгйа̄са̄т—від практики; джн̃а̄нат—від знання; дгйа̄нам—медитацію; віш́ішйате—вважають кращою; дгйа̄на̄т—від медитації; карма-пгала-тйа̄ґах̣—зречення від плодів кармічної діяльністі; тйа̄ґа̄т—такого зречення; ш́а̄нтіх̣—мир; анантарам—після.
Переклад
Якщо ж ти не можеш дотримуватись і цього, тоді плекай знання. Але краще знання — медитація, а ще ліпше, ніж медитація — зречення плодів своєї діяльності, бо таке відречення вмиротворює розум.
Коментар
Як було сказано в попередніх віршах, існують два способи відданого служіння: перший — дотримуватись засад, що впорядковують життя, і другий — у цілковитій любові віддатись Верховному Богові-Особі. Для тих, хто насправді не може дотримуватись засад свідомості Кр̣шн̣и, краще вдосконалювати свої знання, тому що знання допоможе їм зрозуміти своє справжнє становище. Знання поступово розвивається й переходить в медитацію. Шляхом медитації людина зможе з часом осягнути Верховного Бога- Особу. Існують способи, за допомогою яких можна відчути самого себе Всевишнім, і навіть такий різновид медитації прийнятний, якщо людина не може вдатись до відданого служіння. Якщо ж і така медитація не підходить, тоді лишається виконувати фахові обов’язки, які ведична література визначила для бра̄хман̣, кшатрій, вайш́ і ш́ӯдр; їх опис ми зустрінемо в останній главі Бгаґавад-ґı̄ти. Але в кожнім випадку слід відмовлятись од наслідків або плодів своєї праці, тобто застосовувати результати карми в добрих справах.
Підсумовуючи, можна сказати, що досягнути найвищу мету, Верховного Бога-Особу, можна двома шляхами: шляхом поступового розвою і прямим шляхом. Віддане служіння в свідомості Кр̣шн̣и — це прямий шлях, а шлях поступового розвитку полягає у відмові од плодів своєї діяльності. Таким чином можна піднятись до рівня знання, далі перейти до стану медитації, ще далі усвідомити Наддушу, а вже потім піднятись до розуміння Верховного Бога-Особи. Можна обрати поступовий процес, тобто йти, зупиняючись на кожному кроці, а можна просто й прямо йти до мети. Прямий шлях доступний не кожному, тому непрямий — також прийнятний. Але слід розуміти, що Арджуні було вказано на прямий шлях, тому що він вже перебував на рівні відданого любовного служіння Верховному Господеві. Кружний шлях — для тих, хто не досяг такого ступеня; їм необхідно слідувати шляхом поступового відречення, розвитку знання, медитації та осягнення Наддуші й Брахмана. Щодо Бгаґавад-ґı̄ти, то вона особливо рекомендує прямий шлях. Кожній людині вона радить йти прямим шляхом і вручити себе Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і.