UK/BG 13.31

Revision as of 17:53, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 31

йада̄ бгӯта-пр̣тгаґ-бга̄вам
ека-стгам анупаш́йаті
тата ева ча віста̄рам̇
брахма сампадйате тада̄

Послівний переклад

йада̄—коли; бгӯта—живих істот; пр̣тгак-бгавам—окремі тотожності; ека-стгам—розташовані в єдиному; анупаш́йаті—намагатися бачити, покладаючись на авторитети; татах̣ ева—відтоді; ча—також; віста̄рам—експансія; брахма—Абсолют; сампадйате—він досягає; тада̄—тоді.

Переклад

Коли розважлива людина перестає бачити відмінність живих істот, яку зумовлює різниця між їхніми матеріальними тілами, і бачить, що живі істоти перебувають скрізь, — вона приходить до усвідомлення Брахмана.

Коментар

Коли людина здатна бачити, що різноманітні тіла живих істот породжують різні бажання індивідуальної душі й що вони не мають нічого спільного з самою душею, — вона бачить істину. Керуючись матеріальним уявленням про життя, ми одного вважаємо за напівбога, другого — за людину, ще іншого — за собаку, кішку тощо. Таке бачення є матеріальне, воно не істинне. Подібний матеріалістичний поділ виникає внаслідок матеріалістичного уявлення про життя. Після руйнування матеріального тіла духовна сутність лишається незмінною. Духовна душа, торкаючись матеріальної природи, отримує різні тіла. Здатний бачити це отримує духовне бачення; звільнившись таким чином від звички до означень, таких як «люди», «тварини», «великий», «нікчемний» тощо, він очищує свою свідомість і стає здатним розвинути свідомість Кр̣шн̣и в згоді з своєю духовною сутністю. В дальшому вірші пояснено, як така людина сприймає світ.