UK/BG 15.20

Revision as of 18:23, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 20

іті ґухйатамам̇ ш́а̄страм
ідам уктам̇ майа̄наґга
етад буддгва̄ буддгіма̄н сйа̄т
кр̣та-кр̣тйаш́ ча бга̄рата

Послівний переклад

іті—таким чином; ґухйа-тамам—найпотаємніше; ш́а̄страм—явлене писання; ідам—це; уктам—відкрите; майа̄—Мною; анаґга—о безгрішний; етат—це; буддгва̄—розуміючи; буддгі-ма̄н—мудрий; сйа̄т—стає; кр̣та-кр̣тйах̣—найбільш досконалий у своїх зусиллях; ча—і; бга̄рата—син Бгарати.

Переклад

Це — найпотаємніша частина ведичних ш́а̄стр, о безгрішний, і Я відкрив її тобі. Кожен, хто зрозуміє це, стане мудрим, і його зусилля увінчає досконалість.

Коментар

Господь переконливо пояснив, що сказане тут — суть усіх ш́а̄стр. І це знання слід сприймати в тому вигляді, в якому його дає Верховний Бог-Особа. Таким чином людина стане мудрою і досконало опанує трансцендентальне знання. Іншими словами, зрозумівши філософію Верховного Бога-Особи і присвятивши себе трансцендентному служінню Господеві, кожен може очиститись від скверни ґун̣ матеріальної природи. Віддане служіння — це шлях духовного усвідомлення. Там, де є віддане служіння, матеріальна скверна зникає. Віддане служіння Господеві і Сам Господь — одне і те ж, бо їхня природа — духовна; віддане служіння відбувається в межах внутрішньої енерґії Верховного Господа. Кажуть, що Господь — сонце, а невігластво — пітьма. Там, де сонце — морок зникає. Тому, там, де під належним керівництвом істинного духовного вчителя виконують віддане служіння Господу — там немає невігластва.

Кожна людина повинна перейнятись свідомістю Кр̣шн̣и і присвятити себе відданому служінню, щоб віднайти чистоту і розум. Якою б кмітливою вона не була з погляду пересічних людей, її розум недосконалий, якщо вона не приходить до свідомості Кр̣шн̣и і якщо її не приваблює віддане служіння.

Слово анаґга, що вжите як звернення до Арджуни, особливо важливе в цьому вірші. Анаґга, «о безгрішний», означає, що людині, яку обтяжено наслідками своїх гріховних вчинків, дуже важко збагнути Кр̣шн̣у. Потрібно очиститись від усієї скверни, від усіх гріховних дій, і лише тоді з’явиться можливість зрозуміти Кр̣шн̣у. Однак віддане служіння — це настільки могутній очищувальний засіб, що людина, яка беззастережно віддається любовному служінню Господеві, без перешкод досягає стану безгрішності.

Здійснюючи віддане служіння в спілкуванні з чистими відданими, що повністю перебувають в свідомості Кр̣шн̣и, необхідно цілковито подолати в собі деякі риси характеру. Насамперед треба позбутись слабкодухості. Бажання панувати над матеріальною природою спричиняє перше падіння. Внаслідок цього істота припиняє любовне служіння Верховному Господеві. Друга духовна слабкість полягає в тому, що, прагнучи панувати над матеріальною природою, людина прив’язується до матерії та володіння нею. Матеріальні проблеми виникають саме через ці вади серця. В даній главі перші п’ять віршів змальовують процес звільнення людини від цього ґанджу, а решта, починаючи з шостого, розглядають пурушоттама-йоґу.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до п’ятнадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалася йоґа Верховної Особи, або пурушоттама-йоґа.