UK/BG 18.37

Revision as of 19:00, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 37

йат тад аґре вішам іва
парін̣а̄ме ’мр̣топамам
тат сукгам̇ са̄ттвікам̇ проктам
а̄тма-буддгі-праса̄да-джам

Послівний переклад

йат—котре; тат—те; аґре—спочатку; вішам іва—як отрута; парін̣а̄ме—наприкінці; амр̣та—нектару; упамам—подібно до; тат—те; сукгам—щастя; са̄ттвікам—в ґун̣і благочестя; проктам—сказано; а̄тма—у своєму «я»; буддгі—інтелекту; праса̄да-джам—породжене із задоволення.

Переклад

Те, що спочатку нагадує отруту, а наприкінці — нектар, те, що будить людину до самоусвідомлення — є щастям у ґун̣і благочестя.

Коментар

Прагнучи самоусвідомлення, людина повинна дотримуватись численних правил і приписів, щоб опанувати свої чуття й розум, скеровуючи їх на душу. Всі такі процедури дуже складні й гіркі, мов отрута, але якщо людина неухильно дотримується приписів й сягає трансцендентного стану, вона починає смакувати справжній нектар й насолоджуватися духовним життям.