UK/BG 18.38

Revision as of 19:00, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 38

вішайендрійа-сам̇йоґа̄д
йат тад аґре ’мр̣топамам
парін̣а̄ме вішам іва
тат сукгам̇ ра̄джасам̇ смр̣там

Послівний переклад

вішайа—об’єктів чуттів; індрійа—і чуттів; сам̇йоґа̄т—із сполучення; йат—котре; тат—те; аґре—спочатку; амр̣та-упамам—як нектар; парін̣а̄ме—наприкінці; вішам іва—немов отрута; тат—те; сукгам—щастя; ра̄джасам—в ґун̣і пристрасті; смр̣там—розцінюють.

Переклад

Щастя, що виникає із зіткнення органів чуття з їхніми об’єктами, яке спочатку як нектар, а наприкінці — мов отрута, таке щастя походить із пристрасті.

Коментар

Юнак зустрічає дівчину, і почуття змушують його дивитись на неї, торкатись її й вступати з нею в інтимні стосунки. Спочатку це може приносити велике чуттєве задоволення, однак, з часом такі стосунки стають подібними отруті. Молоді люди відчужуються або ж розлучаються. Все це супроводжує лемент, скорбота тощо. Таке щастя завжди перебуває в ґун̣і пристрасті. Щастя, досягнуте на основі взаємодії чуттів з об’єктами чуттів, завжди приносить страждання, і його треба всіляко уникати.