UK/BG 12.3-4
TEXTS 3-4
- йе тв акшарам анірдеш́йам
- авйактам̇ парйупа̄сате
- сарватра-ґам ачінтйам̇ ча
- кӯт̣а-стгам ачалам̇ дгрувам
- саннійамйендрійа-ґра̄мам̇
- сарватра сама-буддгайах̣
- те пра̄пнуванті ма̄м ева
- сарва-бгӯта-хіте рата̄х̣
Послівний переклад
йе—ті, хто; ту—але; акшарам—те, що за межами почуттєвого сприймання; анірдеш́йам — невизначеному; авйактам — невиявленому; парйупа̄сате—цілком присвятили себе поклонінню; сарватра-ґам — усюдисущому; ачінтйам — незбагненному; ча — також; кӯт̣а-стгам—незмінному; ачалам—нерухомому; дгрувам—постійному; саннійамйа—контролюючи; індрійа-ґра̄мам—всі чуття; сарватра—скрізь; сама-буддгайах̣—однаково прихильні; те—вони; пра̄пнуванті—досягають; ма̄м—Мене; ева—неодмінно; сарва-бгӯта-хіте—на благо всіх живих істот; рата̄х̣—зайняті.
Переклад
Але й ті, хто, опановуючи свої чуття, повною мірою вшановує непроявлене, що лежить понад чуттєвим сприйняттям, що проникає в усе, неосяжне, непохитне й незмінне — безособистісний аспект Абсолютної Істини — хто однаково ставиться до всіх й спрямовує свою діяльність на загальне благо, — також врешті-решт досягають Мене.
Коментар
Ті, хто безпосередньо не поклоняються Верховному Богові, Кр̣шн̣і, але роблять спроби досягти того ж призначення обхідним шляхом, зрештою теж досягають тієї ж самої мети, Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. «Після численних народжень мудрець шукає притулок в Мені, пізнавши, що Ва̄судева є всім». Коли, після багатьох народжень, людина досягає довершеного знання, вона віддається Господу Кр̣шн̣і. Якщо людина йде до Бога шляхом, який описано в цьому вірші, їй необхідно оволодіти своїми чуттями, служити кожній істоті й діяти на благо всіх. Із сказаного випливає, що людині треба наблизитись до Господа Кр̣шн̣и, інакше вона не досягне досконалого знання. Часто людині доводиться накладати на себе численні покути, перше ніж цілком віддатися Йому.
In order to perceive the Supersoul within the individual soul, one has to cease the sensual activities of seeing, hearing, tasting, working, etc. Then one comes to understand that the Supreme Soul is present everywhere. Realizing this, one envies no living entity – he sees no difference between man and animal because he sees soul only, not the outer covering. But for the common man, this method of impersonal realization is very difficult.