UK/BG 17.11
TEXT 11
- апгала̄ка̄н̇кшібгір йаджн̃о
- відгі-дішт̣о йа іджйате
- йашт̣авйам еветі манах̣
- сама̄дга̄йа са са̄ттвіках̣
Послівний переклад
апгала-а̄ка̄н̇кшібгіх̣—тими, хто не бажає плодів; йаджн̃ах̣—жертвопринесення; відгі-дішт̣ах̣—згідно з вказівками писань; йах̣—котрий; іджйате—виконується; йашт̣авйам—мусить виконуватись; ева—неодмінно; іті—таким чином; манах̣—розум; сама̄дга̄йа—зосереджуючи; сах̣—він; са̄ттвіках̣—у ґун̣і благочестя.
Переклад
Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами ш́а̄стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґун̣і благочестя.
Коментар
У більшості випадків жертвопринесення здійснюють із якихось сподівань, в надії на користь, однак тут сказано, що треба уникати подібних бажань. Жертвопринесення треба здійснювати із почуття до обов’язку. Розгляньмо, наприклад, обряди, що їх відправляють у храмах та церквах. Звичайно їх здійснюють задля досягнення якогось матеріального блага і тому такі обряди не належать до ґун̣и благочестя. Церкву відвідувати потрібно почуваючись до обов’язку, виявляючи повагу до Верховного Бога-Особи і пропонувати Йому квіти та їжу. Всі вважають, що недоцільно йти до храму лише для того, щоб схилитись перед Господом. Однак священні ш́а̄стри не рекомендують поклонятись Господеві задля того, щоб отримати матеріальні блага. Храм слід відвідувати для того, щоб виявити повагу Божеству, мӯрті Господа, це дозволить людині піднятись до ґун̣и благочестя. Обов’язок кожної цивілізованої людини — дотримувати настанов ш́а̄стр і з шаною схилятись перед Верховним Богом-Особою.