UK/BG 18.46
TEXT 46
- йатах̣ правр̣ттір бгӯта̄на̄м̇
- йена сарвам ідам̇ татам
- сва-карман̣а̄ там абгйарчйа
- сіддгім̇ віндаті ма̄навах̣
Послівний переклад
йатах̣—від кого; правр̣ттіх̣—виникнення; бгӯта̄на̄м—усіх живих істот; йена—ким; сарвам—усе; ідам—це; татам—просякнуте; сва-карман̣а̄—своїми обов’язками; там—йому; абгйарчйа—поклоняючись; сіддгім—досконалості; віндаті—досягає; ма̄навах̣—людина.
Переклад
Поклоняючись всюдисущому Господеві, з якого походять усі живі істоти, людина може досягти досконалості, виконуючи свої обов’язки.
Коментар
Як указано в п’ятнадцятій главі, всі живі істоти є невід’ємними частками Верховного Господа. Таким чином, Господь є початок усіх живих істот. Підтвердження цього знаходимо в Веда̄нта-сӯтрі — джанма̄дй асйа йатах̣. Верховний Господь — це джерело життя кожної живої істоти. В сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти сказано, що Верховний Господь за допомогою своїх енерґій, внутрішньої і зовнішньої, проникає усюди. Тому слід поклонятись Верховному Господеві як володарю різноманітних енерґій; ваішн̣ави звичайно поклоняються Верховному Господеві за допомогою Його внутрішньої енерґії. Його зовнішня енерґія являє собою спотворене відображення внутрішньої. Зовнішня енерґія — це тло, Верховний же Господь у вигляді Своєї повновладної частки, Наддуші, присутній скрізь. Він — Наддуша всіх напівбогів, усіх людських істот, усіх тварин. Він — скрізь. Тому слід зрозуміти, що жива істота є невід’ємною часткою Верховного Господа, обов’язок якої полягає в служінні Верховному Господеві. Кожна людина повинна сповнитись свідомості Кр̣шн̣и і присвятити себе відданому служінню Господеві, — так радить даний вірш.
Кожен повинен зрозуміти, що саме Хр̣шı̄кеш́а, володар чуттів, надає всім можливості виконувати певну роботу і, отже, всі плоди роботи треба присвячувати Верховному Богові-Особі, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і. Відданому, який завжди пам’ятає про це, цілковито усвідомлюючи Кр̣шн̣у, з Господньої ласки відкривається все. В цьому полягає досконалість життя. Господь каже в Бгаґавад-ґı̄ті (12.17) теша̄м ахам̇ самуддгарта̄. Верховний Господь Сам дбає про звільнення такого відданого, і в цьому — вища досконалість життя. Яку б роботу людина не виконувала, якщо вона служить Верховному Господеві, — вона досягає найвищої досконалості.