UK/BG 6.7
TEXT 7
- джіта̄тманах̣ праш́а̄нтасйа
- парама̄тма̄ сама̄хітах̣
- ш́ı̄тошн̣а-сукга-дух̣кгешу
- татга̄ ма̄на̄пама̄найох̣
Послівний переклад
джіта-а̄тманах̣ — того, хто переміг розум; праш́а̄нтасйа — хто, контролюючи розум, віднайшов спокій; парама-а̄тма̄—Наддуша; сама̄хітах̣—повністю наблизився; ш́ı̄та—у холод; ушн̣а̄—у спеку; сукга—в щасті; дух̣кгешу—і відчаї; татга̄—також; ма̄на—у пошані; апама̄найох̣—і ганьбі.
Переклад
Хто підкорив собі свій розум, той вже досяг Наддуші, віднайшовши спокій. Для такої людини щастя і горе, спека й холод, ганьба і шана — одне і те ж.
Коментар
Справжнє призначення кожної живої істоти полягає в тому, щоб коритися наказам Верховного Господа, що перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Коли розум введено в оману зовнішньою, ілюзорною енерґією, людина заплутується в матеріальній діяльності. Але якщо людина опанувала розум за допомогою однієї з систем йоґи, слід вважати, що вона вже досягла свого призначення. В своєму житті кожен повинен дотримувати вищих настанов. Коли розум людини зосереджено на верховній природі, вона не хоче більше нічого — тільки виконувати накази Всевишнього. Розум мусить визнати чийсь вищий авторитет і слідувати йому. Коли розум врівноважується, людина природним чином дотримується наказів Парама̄тми, або Наддуші. Відданий Господа одразу ж досягає такого трансцендентного стану, стану свідомості Кр̣шн̣и, і тому стає непідвладним двоїстості матеріального існування, а саме: горю й радості, холоду й спеці тощо. Таке становище відданого є справжнім сама̄дгі, тобто станом повної заглибленості у Всевишнього.