UK/BG 8.10
TEXT 10
- прайа̄н̣а-кале манаса̄чалена
- бгактйа̄ йукто йоґа-балена чаіва
- бгрувор мадгйе пра̄н̣ам а̄веш́йа самйак
- са там̇ парам̇ пурушам упаіті дівйам
Послівний переклад
прайа̄н̣а-ка̄ле—в момент смерті; манаса̄—розумом; ачалена—без відхилень; бгактйа̄—з цілковитою відданістю; йуктах̣—зайнятий; йоґа-балена—силою містичної йоґи; ча—також; ева—неодмінно; бгрувох̣—двох брів; мадгйе—між; пра̄н̣ам—повітря життя; а̄веш́йа—встановлюючи; самйак—повністю; сах̣—він; там—того; парам—трансцендентного; пурушам—Бога-Особи; упаіті—досягає; дівйам—в духовнім царстві.
Переклад
Той, хто в момент смерті концентрує своє життєве повітря в міжбрів’ї і, силою йоґи зосереджуючи розум, із цілковитою відданістю спрямовує свої думки до Верховного Господа, — той неодмінно осягне Верховного Бога-Особу.
Коментар
З цього вірша стає зрозумілим, що в момент смерті треба перейнятись відчуттям відданості до Верховного Бога-Особи і зосередити на Ньому свій розум. Тим, хто практикує йоґу, радять підняти життєву силу до міжбрів’я (до а̄джн̃а̄-чакри). Тут запропоновано практику шат̣-чакра-йоґи, що включає в себе медитацію на шість чакр. Чистий відданий не вдається до такої йоґи, але, завдяки своїй постійній активності в свідомості Кр̣шн̣и і з милості Верховного Бога-Особи, в момент смерті він зможе пам’ятати про Нього. Це буде пояснено в чотирнадцятому вірші.
У даному вірші важливим є специфічне слово йоґа-балена, адже, не практикуючи йоґу, чи то шат̣-чакра-йоґу, чи бгакті-йоґу, не можна прийти до такого трансцендентного стану буття в момент смерті. В час смерті ніхто не здатний раптом згадати про Верховного Господа, — для цього треба практикувати одну з систем йоґи, найкраще — бгакті-йоґу. Розум людини під час смерті зовсім розладнується, і тому трансцендентну практику йоґи треба здійснювати впродовж усього життя.