UK/Prabhupada 0006 - Кожен є Богом - рай для дурнів
Lecture on SB 1.15.49 -- Los Angeles, December 26, 1973
Кожен з них пишаеться - "Я знаю. Я все знаю! .. .. Що мені з того щоб йти до гуру?" Для того щоб наблизитися до гуру, духовного вчителя, існує наступний метод: Здатися, розкаятися, віддатися, адже «В моїй голові така безліч марних безглуздих речей. Будьте ласкаві, приміть мене як свого учня, навчайте мене." Це називається віддання. Як сказав Арджуна: щішйас те 'хам щаадхі маам прапаннам (БГ 2.7). Коли був диспут між Арджуной і Крішною, і питання не вирішувалося, - тоді Арджуна скорився Крішні, зі словами: "Мій дорогий Крішна, досі ми говорили як друзі. Але геть дружні балачки! З цього моменту я приймаю Тебе як мого духовного вчителя. Будь ласкавий до мене, навчи мене, що є мій обов'язок( як я маю діяти?)" Такою є Бхагавад-Гіта!
Отже, люди мусять зрозуміти, вивчити це. Тад-вігьяанаартхам са гурум ева абхігаччхет (МУ 1.2.12) Щоб отримати трансцедентне знання, - безсумнівно, треба звернутися до Шрі Гуру. (МУ 1.2.12) Щоб отримати трансцедентне знання, - <<безсумнівно, треба звернутися до Шрі Гуру. - Такою є настанова Ведичних писань. Так в чому ж полягає цінність життя людини? Як вона змінюється? Як ми переселяємось з одного тіла в інше? Що я є? Чи я це тіло? Чи я - це щось окрім нього, щось інакше? Відповіді на ці запитання мають бути отримані. Таким є сенс людського життя. Athāto brahma jijñāsā. "Прийшов час питати про Абсолютну Істину" (ВС 1.1.1) Ось Про що треба питати. Таким чином, в Калі-Йугу, не маючи взагалі ніякого знання, не завдаючи зовсім ніяких питань, не звертачись ні до кого з гуру, і не читаючи жодної книжки, - вони надумали собі - "кожен є бог." Ось що відбувається - для дурників рай. Так що така метода - не допоможе. Тут у нас йдеться про Відуру..
- відуро'пі парітйаджйа
- прабхАсе дехам Атманаха
- крішнаавешена тач-читтах
- пітрібхіх сва-кшайам йайау"
- (ШБ 1.15.49)
Так от Відура, Відура - був сам Ямараджа (Ямараджа - той що після смерті карає за гріхи) Отож, одного разу, свята людина постала перед Йамараджею на суді (для покарання). І коли святий чоловік запитав у Йамараджі, - Я не пам'ятаю, щоб мені доводилось чинити якісь гріхи за своє життя... Чому ж мене привели сюди на ваш суд? І Йамараджа відповів: - Ти не пам'ятаєш. Коли ти був ще дитиною - то проштрикнув одну мураху, голкою крізь пряму кишку, - і вона померла. Через це ти маєш бути покараний! Тільки усвідомте-но це собі! У дитинстві, в невігластві, через те, що він зробив якийсь незначний гріх, він має бути покараний в пеклі. А ми... - ми за власною волею вибираємо порушувати заповідь "не убий" !!! Ми відкрили стільки тисяч скотобійень!, виправдовуючись нісенітніцею, наче тварини не мають душі. Просто подивіться на це безглуздя. І це все продовжується і продовжується .. І ми ще й мріємо про мир в усьому світі...!