UK/Бґ. 2.23
TEXT 23
- наінам̇ чгінданті ш́астра̄н̣і
- наінам̇ дахаті па̄ваках̣
- на чаінам̇ кледайантй а̄по
- на ш́ошайаті ма̄рутах̣
Послівний переклад
на—ніколи; енам—цю душу; чгінданті—можна розсікти на шматки; ш́астра̄н̣і—зброєю; на—ніколи; енам—цю душу; дахаті—спалює; па̄ваках̣—вогонь; на—ніколи; ча—також; енам—цю душу; кледайанті—змочує; а̄пах̣—вода; на—ніколи; ш́ошайаті—висушує; ма̄рутах̣—вітер.
Переклад
Душу неможливо розсікти на шматки жодною зброєю, неможливо її спалити вогнем, змочити водою, висушити вітром.
Коментар
Ніякими різновидами зброї не можна вбити душу. Вона невразлива для полум’я, шабель, злив, смерчів тощо. Відомо, що, крім сучасної вогнепальної зброї, раніше на землі існувало чимало інших різновидів зброї, виготовленої із землі, води, повітря, ефіру тощо. Навіть теперішня ядерна зброя належить до вогнепальної, але колись існували ще й інші різновиди зброї, що виготовлялись з різних елементів матерії. Проти вогнепальної зброї вживалася невідома сучасній науці водяна зброя. Сучасні вчені також нічого не знають про зброю, засновану на могутній силі смерчу. Однак, душу неможливо розсікти на шматки або знищити жодним різновидом зброї, якою б та зброя не була.
Ма̄йа̄ва̄дı̄ не можуть пояснити, як саме індивідуальна душа розпочала своє існування в невігластві, і як внаслідок цього її огорнула ілюзорна енерґія. Неможливо розірвати зв’язок індивідуальної душі з першоджерелом — із Верховною Душею, — індивідуальні душі завжди є самостійними відокремленими частками Верховної Душі. І тому що вони — атомічні індивідуальні душі вічно (сана̄тана), вони схильні покриватись ілюзорною енерґією, і, таким чином, відриваються від спілкування з Верховним Господом, так само, як іскри багаття, хоча якісно й подібні до вогню, згасають поза полум’ям. У Вара̄ха Пура̄н̣і сказано, що живі істоти — це індивідуальні невід’ємні часточки Всевишнього, що існують окремо від Нього. Такими вони залишаються вічно, що також підтверджує Бгаґавад- ґı̄та̄. Тому, навіть після звільнення від ілюзії, жива істота зберігає свою індивідуальність, як це стає зрозумілим із вчення Господа, яке Він повідав Арджуні. Знання, що його набув Арджуна, звільнило його, але це не означає, що він і Кр̣шн̣а злились воєдино.