UK/BG 9.28

Revision as of 16:38, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 28

ш́убга̄ш́убга-пгалаір евам̇
мокшйасе карма-бандганаіх̣
саннйа̄са-йоґа-йукта̄тма̄
вімукто ма̄м упаішйасі

Послівний переклад

ш́убга—від сприятливих; аш́убга—і несприятливих; пгалаіх̣—наслідків; евам—таким чином; мокшйасе—ти звільнишся; карма—роботи; бандганаіх̣—з рабства; саннйа̄са—відречення; йоґа—йоґа; йукта-а̄тма̄—маючи розум, непохитно спрямований на; вімуктах̣—звільнений; ма̄м—Мене; упаішйасі—ти досягнеш.

Переклад

Таким чином ти вивільнишся із кайданів діяльності та її сприятливих і несприятливих наслідків. Зосередивши на Мені свій розум, основуючись на відреченні, ти визволишся й прийдеш до Мене.

Коментар

Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, керуючись вищими вказівками, є йукта. Цей спеціальний термін — йукта-ваіраґйа — докладніше пояснює Рӯпа Ґосва̄мı̄ таким чином:

ана̄сактасйа вішайа̄н йатга̄рхам упайаун̃джатах̣ нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу 1.2.255

Рӯпа Ґосва̄мı̄ каже, що доки ми перебуваємо в матеріальному світі, ми змушені діяти і не можемо зупинитись. Але якщо виконувати дії, віддаючи плоди Кр̣шн̣і, таку діяльність називають йукта- ваіра̄ґйею. Така діяльність очищує дзеркало розуму, бо її виконують у відреченні, і той, хто так діє, поступово просувається шляхом духовного усвідомлення і згодом повністю віддає себе Верховному Богові-Особі. Він, врешті-решт, звільнюється, і його визволення має особливий характер. Він не зливається з брахмаджйоті, а досягає планети Верховного Господа. Про це тут ясно сказано: ма̄м упаішйасі — «він приходить до Мене», приходить додому, назад до Бога. Існує п’ять різних ступенів звільнення, і тут особливо підкреслено, що відданий, який протягом усього життя діяв за вказівками Верховного Господа, вже перебуває на такому високому ступені свого розвою, що, залишивши це тіло, повертається до Бога і вступає в безпосереднє спілкування з Верховним Господом.

Кожен, хто присвятив своє життя лише служінню Господу й не цікавиться нічим іншим, фактично є саннйа̄сı̄. Така людина завжди думає про себе, як про вічного слугу Господа, залежного від Його верховної волі. І що б він не робив — він робить це в ім’я Господнє. Яку б діяльність він не виконував — він служить Господеві. Його не цікавить кармічна діяльність, тобто обов’язки, що визначені у Ведах. Необхідно, щоб люди дотримувались обов’язків, які їм визначають Веди, що ж стосується чистих відданих, які цілковито зосереджені на служінні Господеві, то інколи може здаватись, що вони діють всупереч ведичних приписів, але насправді це не так.

Авторитетні ваішн̣ави кажуть, що навіть найрозумніша людина не може збагнути намірів та діяльності чистого відданого. Ось точний вислів: та̄н̇ра ва̄кйа, крійа̄, мудра̄ віджн̃еха на̄ буджгайа (Чаітанйа-чаріта̄мр̣та, Мадгйа 23.39). Людина, яка присвятила себе служінню Господу, яка всі свої думки і наміри підпорядковує служінню Господу, вже тепер є повністю звільненою, і в майбутньому вона неодмінно повернеться додому, назад до Бога. Вона, як і Кр̣шн̣а, перебуває поза будь-якою матеріалістичною критикою.