UK/BG 17.15

Revision as of 18:38, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 15

анудвеґа-карам̇ ва̄кйам̇
сатйам̇ прійа-хітам̇ ча йат
сва̄дгйа̄йа̄бгйасанам̇ чаіва
ва̄н̇-майам̇ тапа учйате

Послівний переклад

анудвеґа-карам—те, що не збуджує; ва̄кйам—слово; сатйам—правдиве; прійа — приємне; хітам — благотворне; ча — також; йат—яке; сва̄дгйа̄йа—вивчення Вед; абгйасанам—практика; ча—також; ева—неодмінно; ва̄к-майам—мови; тапах̣—аскетизм; учйате—іменується.

Переклад

Аскеза мови полягає в користуванні правдивими, приємними, цілющими словами, які не турбують інших, а також в реґулярному оспівуванні ведичних гімнів.

Коментар

Людина не повинна через свої слова непокоїти інших. Звичайно, коли говорить духовний вчитель, то він, задля користі своїх учнів, може висловлювати їм усю правду, але той же самий вчитель не повинен казати нічого подібного тим людям, які не є його учнями, якщо це може збентежити їх. У цьому полягає стриманість мови. Крім того, не слід казати безглуздих речей. В духовних колах вважають, що говорити варто лише те, що знаходить підтвердження в ш́а̄страх, обґрунтовуючи сказане цитатою з авторитетних джерел. Водночас мова повинна бути приємна на слух. Такі бесіди приносять вище благо й сприяють піднесенню всього суспільства. Існує безмежна кількість ведичної літератури і треба вивчати її. В цьому полягає стриманість мови.