UK/BG 18.22

Revision as of 18:53, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 22

йат ту кр̣тсна-вад екасмін
ка̄рйе сактам ахаітукам
ататтва̄ртга-вад алпам̇ ча
тат та̄масам уда̄хр̣там

Послівний переклад

йат—те, яке; ту—але; кр̣тсна-ват—як найважливіше; екасмін—до одного різновиду; ка̄рйе—роботи; сактам—прив’язане; ахаітукам—без причини; ататтва-артга-ват—без знання реальності; алпам—дуже обмежене; ча—і; тат—те; та̄масам—у ґун̣і темряви; уда̄хр̣там—кажуть, що.

Переклад

Знання, що прив’язує людину до якоїсь діяльності як до найважливішої, знання дуже обмежене і яке не відображає істину, — перебуває в ґун̣і пітьми.

Коментар

«Знання», яким наділена пересічна людина, завжди перебуває в ґун̣і пітьми, або невігластва, тому що кожна обумовлена жива істота народжується в ґун̣і невігластва. Хто не розвиває свого знання за допомогою авторитетів або ж настанов ш́а̄стр, — його знання не виходить за межі матеріального тіла. Він не дбає про те, щоб діяти згідно з вказівками священних ш́а̄стр. Для нього Бог — це гроші, а знання зводиться до задоволення тілесних потреб. Подібне знання не має нічого спільного з Абсолютною Істиною. Воно в більшій або меншій мірі нагадує знання тварин: знання того, як спати, їсти, захищатись, злягатись. Саме таке знання змальовано тут як породження ґун̣и пітьми. Іншими словами, знання, яке стосується духовної душі поза цим тілом, називають знанням у ґун̣і благочестя; знання, що породжує численні теорії й доктрини на основі звичайної логіки й розумувань, походить з ґун̣и пристрасті; а знання, яке дбає лише про тіло, відносять до ґун̣и невігластва.