UK/BG 18.39

Revision as of 19:00, 31 July 2020 by Navakishora Mukunda (talk | contribs) (Bhagavad-gita Compile Form edit)
(diff) ← Older revision | Latest revision (diff) | Newer revision → (diff)
His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 39

йад аґре ча̄нубандге ча
сукгам̇ моханам а̄тманах̣
нідра̄ласйа-прама̄доттгам̇
тат та̄масам уда̄хр̣там

Послівний переклад

йат—те, котре; аґре—спочатку; ча—також; анубандге—наприкінці; ча—також; сукгам—щастя; моханам—ілюзорне; а̄тманах̣—свого «я»; нідра̄—сон; а̄ласйа—лінощі; прама̄да—й ілюзія; уттгам—утворене з; тат—те; та̄масам—у ґун̣і невігластва; уда̄хр̣там—вважають.

Переклад

Щастя, яке походить із сонливості, лінощів й ілюзії, оманливе від початку й до кінця, сліпе до самоусвідомлення, — таке щастя породжує ґун̣а невігластва.

Коментар

Той, хто втішається сном та байдикуванням, безумовно, перебуває в ґун̣і тьми невігластва, він не розуміє, що треба робити, а чого — не треба. Людину в ґун̣і невігластва охоплює ілюзія і тому вона не здатна віднайти реальності. Для неї не існує щастя ні спочатку, ні наприкінці. Людина в ґун̣і пристрасті може зазнати певного ефемерного щастя спочатку і страждань під кінець, той же, хто перебуває в ґун̣і невігластва, нещасний постійно, від початку й до кінця.