UK/Prabhupada 0045 - Об'єкт знань називається Гйанам
Lecture on BG 13.1-2 -- Paris, August 10, 1973
Прабхупада:
- пракрітім пурушам чаіва
- кшетрам кшетра-гйам эва ча
- етад ведітум іччхамі
- гйанам гйейам ча кешава
- (BG 13.1)
Особлива здатність людини полягає в тому, що вона може зрозуміти природу, цей космічний прояв і того, хто насолоджується цією природою, і вона також може пізнати те, що є об'єктом пізнання, гйейам. Існують три речі: гйейам, гйата і гйана. Об'єкт пізнання. Той хто пізнає називається гйата, і об'єкт пізнання називається гйейам. А процес, за допомогою якого можна зрозуміти це, називається гйана, знання.
Як тільки ми говоримо про знання, має бути три речі: предмет пізнання, людина, яка намагається пізнати і процес, за допомогою якого можна досягнути об'єкт пізнання. Ось деякі з них ... Так само, як і вчені-матеріалісти просто намагаються вивчити пракріті. Але вони не знають пуруші. Пракріті - це об'єкт насолодження, а пуруша - той хто насолоджується.
Насправді Крішна - той хто насолоджується. Він - оригінальний пуруша. Це буде визнано Арджуною: пурушам шашватам. "Ти - той хто насолоджується в своїй оригінальній формі, пурушам". Крішна насолоджується і кожен з нас, живі істоти, пракріті, природа, все створено щоб Крішна міг насолоджуватись. Все належить Крішні. Існує інший пуруша? Ми - живі істоти. Ми не пуруша, ми - також пракріті. Ми створені для того щоб нами насолоджувалися. Але в цьому матеріальному стані, ми намагаємося бути пуруша, насолоджуватись. Це означає, що пракріті або живі істоти намагаються стати пуруша, це умова матеріального стану. Якщо жінка намагається стати чоловіком, як це неприродно, аналогічним чином, коли живі істоти, котрі за своєю природою мають задовільняти пурушу ...
Приклад, як ми вже кілька разів приводили, що цей палець може захопити деяку їжу, продукти, але насправді пальці не насолоджуються їдою. Пальці можуть допомогти тому хто насолоджується, а саме животу. Палець може зібрати деяку приємну їжу і покласти її в рот, і коли їжа дійде до живота, до того хто насолоджується, то всі пракріті всі частинки, всі кінцівки тіла почнуть відчувати задоволення. Отже, наш шлунок насолоджується, а не якась частина тіла.
Існує історія в Хітопанішад, Хітопадеша, з якої був взятий міф про Езопа. Там є історія: ударендріянам. Удара. Удара означає живіт, а індрія - це почуття. Існує історія ударендріянамі. Всі почуття зустрілися разом на зустрічі. Вони сказали: "Ми працюємо ..." (вбік :) Чому він відкритий? "Ми працюємо". Нога сказала: "Так, я, цілий день, гуляю". Рука каже: "Так, я працюю цілий день, роблю те що говорить тіло : "Ти маєш йти сюди, щоб зібрати цю їжу", так я збираю їжу, а потім готую". Тоді очі, очі сказали: "Ми бачемо". Кожна частинка тіла розсказала за свою роботу, тоді вони вирішили: "Ми більше не будемо працювати тільки за ради шлунка, який їсть тільки. Ми всі працюємо, а ця людина, або цей шлунок, їсть тільки ". Тоді почалася забастовка... Так само, як між капіталістами і робітниками. Працівник йде бастувати, він більше не хоче працювати. Таким чином всі ці частинки тіла, вони спостерігали за забастовкою, і через два, три дні, коли вони знову зустрілися, вони говорили між собою: "Чому ж ми такі слабкі? Ми не можемо працювати зараз ". Ноги також сказали: "Так, ми почуваємо себе такими слабким". Руки також почували себе слабкими, всі були слабкі. Так яка причина? Причина ... Тоді шлунок говорить: "Тому що я не їм. Отже, якщо ви хочете бути сильними, то ви повині дати мені поїсти. Інакше ... Отже я - той хто насолоджується, не ви, це моя природа. Ви повинні постачати речі для мого задоволення. Це ваша позиція ". Тож вони зрозуміли: "Так, ми не можемо безпосередньо насолоджуватися, це неможливо". Задоволення має відбуватися через шлунок. Людина куштує расагуллу, а пальці не можуть насолоджуватися. Пальці подають його до рота, і коли воно йде в шлунок, відразу надходить енергія до пальців. Не тільки пальці насолоджуються, очі та інші частинки тіла відчувають задоволення та силу. Подібним чином насолоджується сам Крішна. Крішна каже:
- бхоктарам яджня-тапасам
- сарва-лока-махашварам
- сухридам сарва-бхутанамм
- джаватва мам шантмім рччаті
- (BG 5.29)