UK/BG 17.4
TEXT 4
- йаджанте са̄ттвіка̄ дева̄н
- йакша-ракша̄м̇сі ра̄джаса̄х̣
- прета̄н бгӯта-ґан̣а̄м̇ш́ ча̄нйе
- йаджанте та̄маса̄ джана̄х̣
Послівний переклад
йаджанте—поклоняються; са̄ттвіка̄х̣—ті, що в ґун̣і благочестя; дева̄н—напівбогам; йакша-ракша̄м̇сі—демонам; ра̄джаса̄х̣—ті, що в ґун̣і пристрасті; прета̄н—духам мертвих; бгӯта-ґан̣а̄н—привидам; ча—і; анйе—іншим; йаджанте—поклоняються; та̄маса̄х̣—у ґун̣і невігластва; джана̄х̣—люди.
Переклад
Люди в ґун̣і благочестя поклоняються напівбогам, у ґун̣і пристрасті — демонам, а ті, хто перебуває в ґун̣і невігластва, вшановують привидів та духів.
Коментар
У цьому вірші Верховний Бог-Особа змальовує, як різні люди поклоняються різним об’єктам згідно з їхньою зовнішньою діяльністю. Як радять священні ш́а̄стри, поклонятись слід лише Верховному Богові-Особі, але люди, не дуже обізнані з приписами ш́а̄стр, не вірять їм і поклоняються різним об’єктам відповідно до тих чи інших ґун̣ матеріальної природи, які владні над ними. В ґун̣і благочестя люди звичайно поклоняються напівбогам: Брахмі, Ш́іві, Чандрі, Індрі, богові Сонця та іншим. Є чимало різних напівбогів. Люди в ґун̣і благочестя поклоняються певному напівбогові задля певної мети. Аналогічно, ті, що перебувають в ґун̣і пристрасті, вшановують демонів. Згадується, як під час другої світової війни в Калькутті жив чоловік, що поклонявся Гітлерові, тому що завдяки війні він нажив чимале багатство за допомогою махінацій на чорному ринкові. Подібним же чином люди в ґун̣ах пристрасті та невігластва звичайно обирають можновладну людину і схиляються перед нею, як перед Богом. Вони вважають, що будь-кого можна вшановувати як Бога і досягти тих же самих результатів.
Тут ясно сказано, що люди в ґун̣і пристрасті шанують й творять лжебогів, а в ґун̣і невігластва, пітьми, вони вшановують духів померлих. Деякі люди поклоняються могилам мертв’яків. Поклоніння, що пов’язане з сексом, також перебуває в ґун̣і пітьми. Таким же чином, у віддалених селах Індії живуть люди, які поклоняються привидам. В Індії люди з нижчих прошарків суспільства інколи йдуть до лісу і, знаючи, в якому дереві живе дух, поклоняються йому й приносять жертви. Ці різноманітні форми поклоніння насправді не є поклоніння Богові. Поклоніння Богові призначене для людей, які перебувають у трансцендентному стані чистої благості. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (4.3.23) сказано: саттвам̇ віш́уддгам̇ васудева- ш́абдітам — «людина, яка перебуває в ґун̣і чистої благості, поклоняється Ва̄судеві». Суть цього вислову полягає в тому, що лише та людина, яка повністю скинула з себе чари матеріальної природи і перебуває в трансцендентному стані, може поклонятись Верховному Богові-Особі.
Вважається, що імперсоналісти перебувають в ґун̣і благочестя. Вони поклоняються напівбогам п’яти типів. Вони вшановують безособистісного Вішн̣у, тобто форму Вішн̣у в матеріальному світі, відому як умоглядний образ Вішн̣у. Вішн̣у — це експансія Верховного Бога-Особи, однак імперсоналісти, які в кінцевому рахунку не вірять у Верховного Бога-Особу, уявляють, що форма Вішн̣у є всього лише одним з аспектів безособистісного Брахмана. Аналогічно, вони вважають Господа Брахму за безособистісну форму в матеріальній ґун̣і пристрасті. Інколи вони наводять описи п’яти типів богів, котрим слід поклонятись, але, вважаючи безособистісного Брахмана за Абсолютну Істину, вони, врешті-решт, відмовляються від усіх об’єктів поклоніння. Підсумовуючи, можна сказати, що спілкування з людьми, які живуть по законам трансцендентної природи, дозволяє очиститись від якостей, які нав’язують нам ґун̣и матеріальної природи.