UK/BG 17.5-6
TEXTS 5-6
- аш́а̄стра-віхітам̇ ґгорам̇
- тапйанте йе тапо джана̄х̣
- дамбга̄хан̇ка̄ра-сам̇йукта̄х̣
- ка̄ма-ра̄ґа-бала̄нвіта̄х̣
- каршайантах̣ ш́арı̄ра-стгам̇
- бгӯта-ґра̄мам ачетасах̣
- ма̄м̇ чаіва̄нтах̣ ш́арı̄ра-стгам̇
- та̄н віддгй а̄сура-ніш́чайа̄н
Послівний переклад
аш́а̄стра—не згаданий у писаннях; віхітам—керований; ґгорам—шкідливий для інших; тапйанте—проходять через аскезу; йе—ті, хто; тапах̣—аскеза; джана̄х̣—люди; дамбга—з пихою; ахан̇ка̄ра—й егоїзмом; сам̇йукта̄х̣—втягнені; ка̄ма—хтивості; ра̄ґа—й прив’язаності; бала—силою; анвіта̄х̣—спонукувані; каршайантах̣—катуючи; ш́арı̄ра-стгам—розташований в тілі; бгӯта-ґра̄мам—поєднання матеріальних елементів; ачетасах̣—таким хибним складом розуму; ма̄м—Мене; ча—також; ева—неодмінно; антах̣—всередині; ш́арı̄ра-стгам—розташованого в тілі; та̄н—їх; віддгі—розумій; а̄сура-ніш́чайа̄н—демонів.
Переклад
Тих, хто з гордощів та егоїзму накладає на себе суворі тапасйі, не згадані в ш́а̄страх, кого спонукує хтивість й прив’язаність, тих ворогів духовного поступу, які мордують матеріальні елементи тіла й Наддушу в ньому,—називають демонами.
Коментар
Є люди, що винаходять різного роду аскези й покути, не вказані в ш́а̄страх. Так, наприклад, говіння задля досягнення якої-небудь мети, зокрема з політичних міркувань, не згадано в настановах ш́а̄стр. Ш́а̄стри рекомендують піст задля духовного поступу, а не заради досягнення яких-небудь політичних або соціальних цілей. Згідно з Бгаґавад-ґı̄тою, люди, які вдаються до таких аскез, безумовно є демонами. Їхні дії суперечать ш́а̄страм і не приносять користі іншим. По суті, цих людей скеровують гордощі, оманне его, хтивість й прив’язаність до матеріальних насолод. Такі дії не лише викликають розлад в діяльності органів тіла, створеного з матеріальних елементів, але також турбують Самого Верховного Бога-Особу, який перебуває в цьому тілі. Подібні не рекомендовані авторитетами пости й покути заради досягнення політичних цілей лише завдають клопоту оточуючим. Про них нічого не сказано в ведичній літературі. Демон може вважати, що таким робом він змусить своїх суперників діяти згідно зі своїми бажаннями, однак інколи він виснажується од голоду і вмирає. Верховний Бог-Особа не схвалює подібних дій, Він називає людей, що вдаються до такої діяльності, демонами. Такі демонстрації ображають Верховного Бога-Особу, тому що їх здійснюють всупереч ведичних приписів. У зв’язку з цим важливим є слово ачетасах̣. Люди з нормальною психікою повинні дотримуватись приписів ш́а̄стр. Ті ж, чий розум спотворено, діють усупереч ш́а̄стр, нехтують ними. Вони придумують власні методики аскез і покут. Не треба забувати, чим закінчують демони, — про це йшла мова в попередній главі. Господь змушує їх народжуватись знову й знову в черевах демонів. Відтак, життя за життям вони залишаються прив’язаними до демонічної природи, не підозрюючи про свій зв’язок з Верховним Богом-Особою. Однак, якщо демонові пощастить і він зустріне духовного вчителя, здатного скерувати його на шлях ведичної мудрості, то він зможе скинути пута свого рабства, і досягне, врешті-решт, вищої мети.