UK/BG 6.10
TEXT 10
- йоґı̄ йун̃джı̄та сататам
- а̄тма̄нам̇ рахасі стгітах̣
- ека̄кı̄ йата-чітта̄тма̄
- ніра̄ш́ı̄р апаріґрахах̣
Послівний переклад
йоґı̄—трансценденталіст; йун̃джı̄та—повинен зосередитись в свідомості Кр̣шн̣и; сататам—постійно; а̄тма̄нам—сам (тілом, розумом і душею); рахасі—у відлюдному місці; стгітах̣—розташований; ека̄кı̄—один; йата-чітта-а̄тма̄—розум якого завжди зосереджений; ніра̄ш́ı̄х̣—не приваблює щось інше; апаріґрахах̣—вільний від почуття власності.
Переклад
Трансценденталіст повинен завжди зосереджувати все своє єство (тіло, розум і душу) на взаємостосунках з Всевишнім; він повинен жити самотньо у відлюдному місці й завжди старанно контролювати свій розум. Йому слід звільнитись від бажань й власницьких почуттів.
Коментар
Кр̣шн̣у усвідомлюють на різних рівнях: як Брахмана, Парама̄тму та Верховного Бога-Особу. Стисло кажучи, свідомість Кр̣шн̣и означає постійне трансцендентне любовне служіння Господеві. Але ті, хто має схильність до пізнання безособистісного Брахмана або локалізованої Парама̄тми, теж частково усвідомлюють Кр̣шн̣у, тому що безособистісний Брахман є духовним промінням Кр̣шн̣и, а Парама̄тма̄ є специфічною експансією Кр̣шн̣и, яка входить у все. Таким чином, імперсоналісти й ті, хто вдається до медитації, також непрямо усвідомлюють Кр̣шн̣у. Особистість, яка безпосередньо усвідомлює Кр̣шн̣у, є найвищим трансценденталістом, бо такий відданий знає, що стоїть за Брахманом і Парама̄тмою. Його знання Абсолютної Істини досконале, тоді як імперсоналіст та йоґ-медитатор не мають довершеної свідомості Кр̣шн̣и.
Однак, усім їм тут дано настанову невідступно переслідувати свої окремі цілі, щоб рано чи пізно прийти до найвищої досконалості. Найголовніший обов’язок трансценденталіста полягає в тому, що він повинен постійно зосереджувати свій розум на Кр̣шн̣і. Слід постійно думати про Кр̣шн̣у й ні на мить не забувати Його. Зосередження розуму на Всевишньому називають сама̄дгі, або трансом. Для того, щоб зосередити свій розум, треба залишатись у відлюдному місці й уникати збудливого впливу зовнішніх об’єктів. Особливо старанно треба уникати будь-яких несприятливих умов, що можуть перешкодити самоусвідомленню і приймати всі сприятливі. З усією рішучістю людина повинна відмовитись од зайвих матеріальних речей, які обплутують її власницькими почуттями.
Усі такі звершення й заходи перестороги стають досконалими, коли людина безпосередньо перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, тому що безпосередня свідомість Кр̣шн̣и — це стан самозречення, за якого майже неможливо мати матеріальні власницькі почуття. Ш́рı̄ла Рӯпа Ґосва̄мı̄ характеризує свідомість Кр̣шн̣и таким чином:
ана̄сактасйа вішайа̄н йатга̄рхам упайун̃джатах̣ нірбандгах̣ кр̣шн̣а-самбандге йуктам̇ ваіра̄ґйам учйате пра̄пан̃чікатайа̄ буддгйа̄ харі-самбандгі-вастунах̣ мумукш́убгіх̣ парітйа̄ґо ваіра̄ґйам̇ пгалґу катгйате
«Якщо людина ні до чого не прив’язана й водночас приймає все як приналежне Кр̣шн̣і, це означає, що вона цілком перевершила власницькі почуття. З іншого боку, відречення того, хто відкидає все, не усвідомлюючи зв’язку всього із Кр̣шн̣ою, є неповним відреченням» (Бгакті-раса̄мр̣та-сіндгу 1.2.255 – 256).
Свідома Кр̣шн̣и людина добре розуміє, що все належить Кр̣шн̣і, і тому в неї ніколи не виникає власницьких почуттів. Таким чином вона не домагається чогось для себе особисто. Вона знає, як приймати речі, сприятливі для свідомості Кр̣шн̣и і як відкидати шкідливе. Перебуваючи на трансцендентному рівні, вона завжди стоїть осторонь матеріального, і вона завжди самотня, бо не має нічого спільного з людьми, які не мають свідомості Кр̣шн̣и. Тому людина в свідомості Кр̣шн̣и є досконалим йоґом.